Історія середньовіччя тісно переплітається з різними спробами людей осягнути витоки світобудови, зрозуміти сутність речей або знайти безсмертя. У цей період і виникають різні легенди про філософський камінь, Святий Грааль. Середньовічний європеєць, не мав наукової бази, щоб осягнути процеси, що відбуваються в природі, і космосі.

Тому всі процеси були  доведені з точки теоцентризму, і докази всіх явищ природи шукалися в Божественному Одкровенні, тобто в Святому Письмі. Новий період для розуму жителів Європи починається з епохою Хрестових походів. Воїни крали з сходу не тільки коштовності, але і рукописи. Таким чином, хрестові походи познайомили європейця зі східним містицизмом. Так на захід стала проникати каббалістична література. Одним з найбільш древніх пам’яток каббалістичної  літератури є «Книга Зогар» або «Книга Зоар».

Даний пам’ятка був написана у ІІ столітті після Різдва Христового, авторство даного тесту приписується іудейському мудрецю Шимону Бар Йохан, який є особистістю напів  міфічною, вченим досить важко виділити історичну правду, від вимислу відносного даного вченого.

Історія появи даної книги досить таємнича, якийсь середньовічний коментатор в коментарях до неї, вказує, що книга була захована древніми мудрецями від людства через те, що останні заволодівши її мудрістю, могли погубити весь світ, в пустелі на Аравійському півострові, в невеликій важко доступній печері. Її випадково знайшов якийсь араб, який не міг розібрати написаного і продав її хрестоносцям, які також не змогли розібрати древні письмена, через те, що текст був зашифрований, викинули її, попередньо розірвавши на частини. Невідомий мудрець випадково знайшов у смітті викинуті листи, і зрозумів, що перед ним частина Великої Книги, за допомогою різних хитрощів він зміг зібрати всі листи. Таку містичну легенду можна зустріти щодо цієї книги. Щодо фактів з історії виникнення даного варіанту тлумачення Тори, свідоцтва та суперечливі дані зібрав, і проаналізував, окритикував мудрець з міста Акра, Іцках бен Шмуель. Дана критична робота була вперше проведена щодо історії виникнення книги в 14 столітті, Іцках прийшов до висновку, що дана праця є вже точно не джерелом надлюдської сили, а всього на всього тлумачення важких місць Тори.

Відомий каббаліст Моше де Леон був знайомий з роботою Іцкаха, але його думка відрізнялася від думки його колеги. Де Леон вважав, що саме за цим першим змістом прихований глибший, містичний зміст, який відкриває шлях до світового панування. Проте, перейдемо до питання щодо змістів даного пам’ятника. Книга виражена у вигляді діалогу трьох великих мудреців давнини, які вирішують різні питання людського буття, і співвідношення з інфернальними сутностями, і Богом.

Полеміка бесіди мудреців полягає у виявленні істини, яка може бути тільки записана, усний переказ Тори неможливий через спотворення сенсу Письма, і втрати ключових містичних вузлів з’єднують буття людини і трансцендентних духів. Дуже люта полеміка розгортається між мудрецями щодо незбагненності Божественного Абсолюту, і вираження його через розкрите ним самим ім’я, тобто Елохім. Бог розкриває себе тваринному буттю, причому називає Себе, якщо людина знає справжнє ім’я духа, то може повелівати ним, однак може людина повелівати Богом, знаючи його справжнє ім’я? Це питання, якраз залишилося відкритим в книзі. Даний трактат містичного змісту стане цікавим читанням для людей, які захоплюються містикою і езотерикою.

Іван Гудзенко