Рококо –  мистецький  стиль,  який  виник  ще в першій половин  XVIII століття  у Франції.  Невдовзі  був поширений  на всю Західну Європу.  Характерним для  рококо  є  граціозність, легкість, акцент зосереджений на міфології , еротичних ситуаціях, тощо . По суті  це  була  заміна стилю  бароко і подальшим продовженням  попередньої традиції, яку  трансформували та вдосконалили.

Термін «рококо»  походить  від французького слова  rocaille, перекладається  як  декоративна  раковина.  Дослідники припускаються думки, що  рококо – це логічне  продовження  бароко, тому  в окремий  стиль його не виокремлюють.  В барокковому стилі прослідковується  тяжіння  до монументальності, тоді  ж як   рококо  спрямоване  на орнаментальність.

В архітектурі  Баварії  мистецький  стиль  набув  найвищого розвитку.  Появу  цього стилю  повязують  з  періодом  регенства  і  правління  французького короля Людовіка ХV,  пізніше  рококо  потрапляє  в інші західно-європейські  держави, включно до ХVІІІ століття.  Мистецький  стиль змінив  лише  вигляд, відповідаючи  своєму часу виникнення.  Ним не були внесені нові конструктивні елементи , при чому  використовував  старі для досягнення  ефективності декору.

Архітектура  парадності, пишності  та  мистецтво  італійського  бароко  було повністю відкинене,  оскільки  для  архітектурний  стиль рококо  прагнув  до легкості,  грайливості,  йому не потрібне було органічне   поєднання,  поділ  частин споруди,  цілеспрямованість  якихось форм.  Важливим для  нього  є капризність,  уникнення  суворої симетричності. В  архітектурі  рококо не видно  прямих ліній, плоских  поверхонь,  які маскуються  під фігурне  оброблення,  повна відстутність ордерів,  подовження  і вкорочення колон,  перехід у гвинтообразну форму,  капітелі зазнають спотворених  кокетливих змін і прибавки;  на  постаментах  стоять вази  або ж статуї і тому  подібне.

У  віконному,  дверному  обрамленні ,  стінному просторі  присутня   орнаментація, яка нагадує    рослинні  листки  із завиткам,  маски гірлянд із квіток, рокайлів.  В  користуванні архітектонічними елементами  в стилі  рококо  відсутня  раціональність, натомість  помітні  вишукані   обтяжені  форми.  Чимало пам’яток  рококо  збереглися  і  через  свою оригінальність, розкіш,  дивують   інших поціновувачів мистецтва, з ними людина  переноситься у той період,  в  який  шляхетні  дами  слідкували  за  своїм зовнішнім виглядом  обличчя,  застосовуючи  рум’янці, білила , мушки  з пудровими  перуками.

Зустрічаються  унікальні  роботи,  різних  видів  мистецького стилю  рококо:

  • архітектурний
  • французький (архітектура мюнхенського замку Амалієнбург)
  • фрідеріціанський (у такому  стилі було збудовано  і місті Потсдам  китайський будинок)
  • єлизаветинський (інтер’єр палацево- паркового ансамблю   )
  • баварський (у ньому було збудовано базиліку у Фірценхайлігені)
  • португальський ( бразильському  місті  Ору –  Прету  була виконана  робота по церкві Франциска Ассізького ).

Іван Гудзенко