Православна віра в Грузії
Згідно давніми переказами, після вознесіння Ісуса Христа Марія направила до Грузії одного з святих апостолів — Андрія Первозванного, який був покликаний проповідувати християнство серед народів. Андрій, Матвій, Симон Кананіт спочатку вирушили в Трапезунд, де навернули в християнську віру народ мегрелів. Після цього шлях апостолів лежав через Аджарію.
Християнство набуло широкого поширення на території Грузії, в тому числі і завдяки розвитку економічних і культурних зв’язків з країнами Близького Сходу. Незабаром в Аджарії було розпочато зведення християнських храмів, частина з яких стали пам’ятниками, які дійшли до наших днів. Перший з них був споруджений поблизу села Дідачара, де Андрій Первозванний проповідував християнське вчення і явив багато чудес.
Археологічні розкопки доводять, що християнські храми зводилися практично в кожному великому селищі. Частина знайдених християнських центрів були зведені в 4 столітті, інші відносяться до пізнішого часу — до 9-10 століть. Люди, які відвідали Аджарію в середині 19 століття і пізніше, підтверджують у своїх нотатках, що по всій Аджарії налічувалося не менше 100 церков, що прикрашали майже кожне велике селище. У наші дні збереглася лише Схлартьська церква, яка є важливим історичним пам’ятником.
Інші конфесії і вірування
Іслам прийшов на територію Грузії за часів ісламських завоювань. Сьогодні це друга за значенням релігія, яка налічує досить багато послідовників — більш 433 тис. громадян Грузії є мусульманами. Здебільшого іслам поширений серед азербайджанської частини населення, поширений і шиїзм, і сунізм. Тут чимало представників чеченської нації, тут же проживають турки-месхетинці та представники інших національностей, більшість яких сповідують мусульманську віру.
У містах Грузії спостерігається досить толерантне ставлення до представників різних релігій. Тільки в Батумі можна зустріти культові споруди всіх світових релігій: тут були зведені православні церкви, і синагоги, і мечеті, і храми вірменської апостольської церкви.
Панування Османської імперії тривало на цій землі близько трьохсот років, проте багато жителів тут зуміли зберегти власні національні традиції. Місцеве населення зберегло не тільки старі звичаї, а й мову, що сприяло зміцненню національної самобутності.
Після звільнення від турецького панування велика частина грузинського населення знову повернулася до православної віри, і колишні національні звичаї були відновлені. Швидке зміцнення православ’я почалося в останнє десятиліття 20 століття. Сьогодні в країні зведено чимало храмів, в яких зберігаються відомі православні святині.
Іван Гудзенко
