Рамакрішна Парамахамса – духовний вчитель і проповідник з Індії. Він народився в  сім’ї касти брахманів у 1836р., В невеликому селі Камарпукур, при народженні отримав ім’я Гададхар Чаттерджі.  Рамакрішна був життєрадісним дитиною, мав артистичні здібностями. Але шкільне навчання давалося йому важко. Парамахамса вважав за краще розмовляти на духовні теми з паломниками, які, прямуючи в Священне місто Пурі, які проходили через його село.

Коли Рамакрішна підріс, разом зі своїм старшим братом переїхав до Калькутти, і вони стали служити в храмі в Дакшінешварі, Ставши брахманом, Парамаханса переживає духовну кризу, пов’язаний з бажанням осягнути істинність божественного начала.  За порадою рідних, щоб подолати душевні метання, він одружується. Його дружиною стала Сарада Мукерджі, молодше Рамакрішни на 17 років. Подружній союз ґрунтувався на духовності.

Рамакрішна намагався осягнути Бога різними способами: освоїв тантричне вчення, йогу, філософію недвойственності, пережив трансцендентальний досвід. Він навчився досягати самадхі – стану повного спокою, при якому людина не подає ознак життя до кількох днів. Рамакрішна, щоб мати найбільш цілісне уявлення про роль релігії в світі, вивчає і порівнює між собою різні релігійні течії: іслам, християнство, індуїзм. Він користується популярністю серед інтелігенції.

Згодом Парамахамса усвідомлює і визнає наявність Бога, приходить до висновку, що вища мета людини – прагнути до Бога. Бог безособовий, і якщо релігії ведуть до його осягнення, то вони є істинними. Важливо не тільки вірити в Абсолют, а й мати цнотливість, чистоту розуму, ставитися до життя позитивно, а в кожній людині бачити його цінність, його Бога.

Після смерті Рамакрішни в 1886р, дружина Сарада, найближчий учень Свамі Вівекананда і 16 послідовників створюють Чернечий орден і Місію Рамакрішни, що займаються, крім духовної просвіти, освітою і доброчинністю.

Іван Гудзенко