Свобода є однією з основних проблем нашого часу. Більшість людей ХХІ століття, незважаючи на зміни, які виникли в інформаційному суспільстві, так і не змогли її реалізувати. Чи не кожні історичні події людської цивілізації пов’язані з ім’ям свободи, або, краще сказати, прикривалися нею. Слабовольні індивіди ніколи не зможуть проявити свободу і не здатні її реалізувати. Залишившись залежними, такі особи втрачають власну незалежність та самостійність.
Ми вважаємо, що право свободи не може реалізувати особа, яка не є вольовою. Людина волі дійсно реалізує себе, вона розуміє, що не може бути жертвою обставин. Свобода не може пов’язуватися зі страхами, комплексами, невідповідальністю. Тому представники людського роду, які творять зло, бояться, підкорюють свою свідомість у страху, не є вільними.
Одна з головних загроз для людини – це її власне споживацтво, яке насправді призводить до залежностей і віддаляє її від свободи. Воно, вважаємо ми, є кризою нашої цивілізації, яка виникає в ХХ столітті. Разом із тим, підкреслимо, індивід ХХІ століття також перебуває в цій світоглядній кризі і тільки щораз глибше губиться в ній. Відбувається боротьба за справжню свободу з привидами псевдосвободи (ілюзіями).
Людей інформаційного суспільства, варто назвати споживачами, але ні в якому разі не вільними особистостями. Нездатність осягнути власну самостійність не зробить людину особистістю, вона не стане вольовою особистістю, скільки б війн, революцій, протестів, бунтів за свободу не починала. Причина споживацького ставлення, на нашу думку, в страхові перед свободою, в несамостійності особи. Самостійність переважно здійснюється через епатаж, способом демонстрації своїх ненормальностей, щоб їх оцінила і прийняла публіка. Така самостійність насправді є «псевдосамостійністю».
Свободу не треба пов’язувати зі слабкостями, страхами, комплексами, невідповідальністю. Ні простий індивід, ні маса, ні клас, ні соціальна група, ні громадянська особа не є вільними. Вільною людиною, на нашу думку, стає лише та особа, яку ми називаємо «особистість». Звісно, ми вважаємо особу зрілою не за фізіологічними ознаками, а за духовним розвитком, тобто вдосконаленням і розуму, і почуттів, і волі. Тому представники людського роду, які творять зло, бояться, підкорюють свою свідомість у страхові, не знають і не реалізують свободу. Тільки зрілу особистість, яка проявляє свободу, повноправно називати вільною людиною.
Тарас Клок
