Історія становлення Преображення Господнього
Початок становлення свята розпочинався при вірменському святителеві Григорію Просвітителю у ІV столітті нашої ери, в перше на християнському Сході. Богослов Михаїл Скабаланович стверджує, що свій початок свято Преображення отримало при імператору Маврикію у VІ столітті. Аби свято було поширене та підвищене у цьому досить добре посприяла світська влада.
Для цього свята Іван Дамаскін, Косма Маюмський склали канони. А це вказує на те, що свято Преображення вже існувало в Палестині у VІІІ столітті нашої ери. Коментатором Священоіноком Симеоном вказується на збереження кондаку (піснеспіву, що розкриває зовнішній внутрішній смисл свята) у день Преображення, автор якого досі невідомий. Необхідно зазначити, що кондак датується періодом з V по VІІ століття.
Автором також зазначєається, що згідно свідчень Преображення звершувалося на горі Фафор у зібранні кліру, місцевих жителів, паломників з храмів та монастирів міста Єрусалим. У Х столітті в місті Константинополі за наказом імператора Лева Філософа утвердилося свято Преображення. За православною традицією святкування здійснюється 19 серпня. Після сорокового дня Преображення Господнього слідує свято Воздвиження Хреста Господнього.
В регіонах Середземномор’я в цей час закінчували збирати виноград. Саме збір урожаю винограду був приурочений до цього свята з метою витіснення язичницьких урочистостей в честь бога Вакха. Плоди в цей день освячувалися за особливою молитвою Богу.
Західна церква розпочала відзначати свято Преображення у VІІІ столітті нашої ери. При папі Калісті ІІІ у ХV столітті 6 серпня за григоріанським стилем почалося всезагальне вшанування свята. Встановлене воно було у зв’язку з перемогою угорського регента Яноша над турками у 1456 році в Бєлграді.
Ассирійській церкві Сходу вшановують Преображення 6 серпня, а от вірменська апостольська церква – у сьому неділю після П’ятидесятниці.
Богослов’я та екзегетика святих отців стосовно свята Преображення
Преображення –зміна людської природи, яка була вражена внаслідок гріха прабатька Адама. У Преображенні явився Син, засвідчений голосом Отця та Духа Святого, який світлою хмарою покрив усіх, тобто чітко продемонстроване явлення усіх Осіб Святої Трійці.
Також видно поєднання в Ісусі Христі двох сутностей – людської та божественної. Це означає, що божественна природа Ісуса не змінювалася, являючись у Його людській. Іван Золотоустий тлумачить подію наступним чином: у такий спосіб Христос намагався «показати нам майбутнє преображення нашої природи та майбутнє Своє пришестя на хмарах у славі ангельській. Символічне явлення пророків Мойсея та Іллі, Золотоустий пояснює тим, що Христос дійсно «має владу над життям та смертю, пануючи над небом та землею».
Радіють пророки, котрі побачили усе людство у Ньому, яке не доводилося раніше бачити. Апостолів наповняла радість, споглядаючи славу Божества Спасителя, якого від початку не могли зрозуміти, почути голос Отця Небесного, що свідчив про Сина. Служителі стояли перед Господом і дивилися один на одного. Пророки могли бачити апостолів, а ті їх. Мойсей дивився на Симона, а той на нього, а Ілля на Івана Богослова, а той на того, що вогняною колісницею вознісся на небо. Ілля дивився на того, хто возлежав біля Господа.
Низкою богословів, зокрема Космою Маюмським, Іустином вважається, що в Преображенні преобразилося уся людська сутність, оскільки сам Бог став людиною, преобразивши образ Божий кожної людини, видаляючи з нього первородний гріх. Преображення Господнє стає предметом богословсько-філософської дискусії про розумну» молитву та Фаворське світло між ісихастом Григорієм Паламою та Варлаамом Калабрійським, Никифором Григороєм, Акідніном.
Народні традиції
У східнослов’янському народі це свято почали називати «другим Спасом» або ж Яблучним. Згідно Типікону освячувалися виноград та яблука для споживання. Перші плоди завжди приносилися до храму як жертва Богу та для освячення.
Яблуневим Спасом завжди закінчувалося літо і наближалася осінь, ночі ставали холодними, наставав час збору врожаю. До спаса не можна споживати яблук. Згідно повір’я, якщо у матері помирала дитина, і вона з’їла яблук, то не зможе її дитина на тому світі отримати дарунок.
Уся важка робота у Спаса заборонена, окрім легкої: готування їжі, збирання врожаю. Забороняється шиття, в’язання, прибирання, будівельна робота.
Перед Спасом дотримуються Успенського посту, в який ніяких розваг, вживання м’ясної, молочної, жирної їжі, кави, чаю, алкоголю. Успенський піст розпочинається з дня мучеників Маккавеїв 14 серпня або як його ще називають Медовий Спас і триває до свята Успіння Пресвятої Богородиці.
Цього дня не можна забивати комах. Якщо муха сідає двічі на руку – це означає супровід удачі протягом всього року. Комаху не слід проганяти, вона сама полетить.
Отже, Преображення Господнє займає центральне місце в житті християнина. До нього необхідно готуватися належним чином, розуміти та усвідомлювати цю величну євангельську подію, в якій розкривається її головна суть – зміна грішного способу життя на духовний, моральне та духовне вдосконалення людини як образу Божого.
Ми змогли в точності прослідкувати історичний розвиток свята Преображення Господнього, ознайомитися з богословськими поглядами щодо нього та з екзегетикою святих отців церкви, які дають можливість глибоко осмислити життя людини від початку до самого кінця.
Це один із актів божественного творіння, підняття його пошкодженої природи та її оновлення через благодатну силу Божу. Акт божественної любові проявляється до людини та усього людства зокрема. Тут не має жодних протиріч людської волі – божественній, а відбувається злиття (божественна синергія).
Усна народна мудрість зуміла зберегти культуру наших предків, їхні вірування, що пов’язувалися з тим чи іншим дванадесятим святом, в тому числі і з Преображаенням Господнім (Спасом). Справа в тім, що українці зуміли передати ці звичаї, обряди, традиції з одного покоління в інше, тобто від батька до сина, дітей.
Пегас
