Лідер Китаю Мао Цзедун, отримавши прохання про допомогу від Кім Ір Сен, ухвалив рішення про втручання. Важливу роль відіграла позиція Йосипа Сталіна, який пообіцяв забезпечити повітряну підтримку та військово-промислову допомогу. Це дозволило Китаю розпочати масштабну військову операцію, яка змінила хід війни.
Перший китайський наступ
Під командуванням Пен Дехуай китайські «добровольчі сили» перейшли річку Ялу і розпочали наступ 25 жовтня 1950 року. Його мета була обмеженою — перевірити боєздатність військ ООН і зупинити їх просування.
Китайці застосували принципово нову тактику: нічні атаки, засідки, перерізання комунікацій і максимальне використання рельєфу. У боях біля Ончона та Унсана вони завдали значних втрат силам ООН, знищивши кілька полків. Хоча втрати Китаю також були великими, командування дійшло висновку, що така тактика ефективна проти технічно переважаючого противника.
Повітряна війна: МіГи проти Sabre
Одночасно із сухопутними боями розгорнулася інтенсивна боротьба за панування в повітрі. Радянські винищувачі МіГ-15, керовані льотчиками під прикриттям китайських і корейських знаків, суттєво обмежили можливості авіації ООН.
У відповідь США перекинули винищувачі F-86 Sabre, що започаткувало тривалу боротьбу над так званою «Алеєю МіГів». Попри успіхи американців, вони не змогли повністю нейтралізувати загрозу, особливо для стратегічних бомбардувальників B-29.
Битва за Чосін
Однією з найдраматичніших подій війни стала Битва за водосховище Чосін. Тут китайські війська спробували оточити сили морської піхоти США в екстремальних зимових умовах.
Попри чисельну перевагу противника, американські підрозділи змогли прорвати оточення і відступити до порту Хиннам. Ця операція стала прикладом організованого відступу в умовах повного оточення та суворого клімату.
Криза та нове командування
Після загибелі генерала Волтона Вокера командування Восьмою армією перейняв Метью Ріджвея. Саме він зміг стабілізувати фронт і організувати оборону.
У цей період війська ООН відступили до району річки Хан, залишивши Сеул. Китайський третій наступ на початку 1951 року дозволив їм тимчасово захопити столицю Південної Кореї.
Повернення до рівноваги
Попри початкові успіхи, китайські сили не змогли досягти стратегічної мети — повного вигнання військ ООН з півострова. Поступово фронт стабілізувався поблизу 38-ї паралелі, звідки й почалася війна. Цей етап конфлікту продемонстрував обмеженість військової сили в умовах глобального протистояння. Жодна зі сторін не змогла досягти вирішальної перемоги, що перетворило війну на позиційне протистояння.
Іван Гудзенко
