Відеоігри : Metro 2033 / Metro: Last Light.Розробник : 4A Games (Україна).
Видавці : THQ (США) / Deep Silver (Німеччина).
Сценарист та автор першоджерела-книги : Дмитро Глуховський.
Роки виходу : 2010 / 2013-2014.
Жанр : шутер із елементами виживання.
Короткий опис. Події відеоігри розгортаються у 2033 році. У альтернативній історії Земля пережила Третю Світову Війну. Залишки людства живуть у метрополітенах, серед яких московська підземка. Метро далеко не єдине, і розділене на численні ідеологічно ворожі квазідержави. Монстри-мутанти нероздільно панують на поверхні пост-апокаліптичної землі, а в самому метро створюють відчутні проблеми. Крайня станція ВДНГ починає страждати від нападів розумних мутантів – «чорних», що зводять із глузду людей. Задача головного героя: за будь-яку ціну спасти людей від цієї загрози. Історія має здебільшого утопічний характер.
Головний герой. Артем «Чорний» Сухий – молодий чоловік років двадцять чотири. Корінний москвич. Став сиротою внаслідок війни. Житель станції ВДНГ. Пересікається зі всіма політичними, релігійними та іншими групами Метрополітену.
КАПІТАЛІЗМ
Співдружність Станцій Кільцевої Лінії. В народі, зазвичай, її називають Ганза. Їх символом є коричневий круг у коричневому колі. Остання назва, взята із історії, де Ганзейський Союз виступав політично-економічним союзом торгівельних міст Балтійського моря та Нідерландів у 12-17 століттях.
Ганза живе строго по принципам капіталістичної економіки. Головним джерелом доходів квазідержави є непомірні мито на проїзд по її території, а також активна торгівля із іншими угруповуваннями. Торгують із іншими фракціями, виходячи із економічних інтересів, а не із ідеології.
В політичному плані суміщають і олігархію, і демократію. Тому, цілком закономірно, що її очолюють Голова Ради Директорів та Головний Менеджер. У політичному спектрі вони є представниками правих анти-авторитаристів.
Ідеологічно вони є представниками неолібералізму. В грі правий лібералізм доведений до крайності, де її ідеолог – шотландський економіст та філософ Адам Сміт – став практично святим. На Ганзі існує його культ, який виражається у розміщенні його портретів та його висловів по всіх станціях, а його головна праця «Дослідження про природу і причини багатства народів» стала догматичним писанням.
Цікавим фактом є їх вимушений союз із фашистами та непримиренна ворожнеча із комуністами всіх мастей. В історії ХХ ст.. так і справді було, де капіталістичні кола йшли на договір із пара/фашистськими партіями. Наприклад, у міжвоєнній Німеччині олігархічні кола допомогли прийти НСДАП до влади, боячись приходу компартії.
КОМУНІЗМ
«Пролетарії всіх станцій, об’єднуйтесь !»
Комуністична Партія Московського Метрополітену
Союз Радянських Соціалістичних Станцій. В народі їх називають «червона лінія». Їх символом є класичне ленінське знамено : перехрещені серп і молот. Заснували її колишні комсомольсько-партійні діячі КПРС та КПРФ, а також ті, хто сумували за радянським минулим.
Економічно притримується автократії, а отже надають перевагу внутрішній торгівлі над зовнішньою. Простий народ має дефіцит товарів. В реальності комуністичні диктатури так існують і до сьогодні.
У державному управлінні, попри гасла, користуються методами радянської деспотії. Тому закономірно, що вся повнота влади у верхівки Компартії Москосвського Метрополітену. Очолює її Генеральний Секретар, а також велику силу має Політбюро. Також існує КГБ , що діє аналогічно, як і в СРСР. У політичному спектрі вони є представниками лівих авторитаристів.
Ідеологічно вони є послідовниками сталінізму. Із цього випливає, що індивідуальні свободи менш цінніші, ніж контроль та порядок. Хоч і є паралелі із сталінською системою, одначе Червона Лінія найбільш подібна до військово-казарменого комунізму, який нав’язували більшовики у громадянську війну.
Варто звернути увагу на те, що нинішній глава партії прийшов до влади таємно вбивши свого попередника — брата. В історії радянських держав не раз на зміну ідейним фанатикам (наприклад, Лев Троцький) приходили безідейні інтригани (наприклад, Йосиф Сталін).
У самій грі є ворогами Артема Сухого та діють підступно по відношенню до всіх.
«No pasarán[1] !»
Перша Інтернаціональна Бригада імені Че Гевари. Інші назви : революціонери, троцькісти та чегеваровці. Символом є піднятий стиснутий кулак. Історично такий символ був у міжвоєнної німецької компартії «Червоний фронт». Протягом більшого часу є лише нечисленною групою, лише деякий час контролювали одну-дві станції.
Очолює революційне угрупування комісар. У політичному спектрі є представниками лівих анти-авторитаристів.
Ідеологічно вони сповідують троцькізм та чегеваризм. Також їм приписують ідеологію Фіделя Кастро, але це є недоопрацюванням розробників. На відміну від Червоної Лінії справді вірять у комуністичні гасла, а не використовують їх, як прикриття для своєї влади. Ради справедливості, варто вказати, що в реальності серед комуністів були не лише фанатики та садисти. Серед найкращих представників даної політичної течії можна назвати таких видатних діячів, як науковець Альберт Ейнштейн та письменник Джек Лондон.
Вартою уваги є історія взаємовідносин двох комуністичних організацій. Спочатку, коли спалахнула комуністична революція вони були союзниками, але згодом стали ворогами. Історично можна привести аналогічний випадок початкової співпраці та подальшої ворожнечі більшовиків із анархо-комуністами чи націонал-комуністами.
У самій грі допомагають головному герою.
ФАШИЗМ
«Росія – для росіян !»
Націонал-соціалістична партія
Четвертий Рейх. Є ультра-націоналістичною квазідержавою. Заснована російськими націоналістами та расистами, що прагнули врятувати лише російську націю. Їх символом є ламаний солярний знак (свастика) із трьома променями. Представляють себе продовжувачами Третього Рейху.
Економічно вирізняються виробництвом зброї та військової техніки, як і належить мілітариському режимові.
У державних справах повноту влади має Націонал-соціалістична партія на чолі із фюрером. Також присутній каральний орган — гестапо. У політичному спектрі є представниками правих авторитаристів.
Ідеологічно вони спочатку нацисти і російські націоналісти, але згодом стали сповідувати неонацизм. Тому варто розглянути ці ідеології окремо. Спочатку, вони захопивши перші свої станції, почали знищення всіх не-слов’ян. Закріпивши свою владу, всі «недолюди» мають бути, або вбиті, або стати рабами. В реальності вже був один такий режим. Одначе, після зміни фюрера, відбувся перегляд ідеології. «Недолюдьми» стали рахуватися всі люди із реальними чи вигаданими мутаціями, а служити у вермахті могли всі здорові люди в незалежності від їх національності. Після нищівної поразки фашизму у Другій Світовій Війні багато пара/фашистських організацій пом’якшили свою риторику.
Цікавим фактом, є те, що фюрери Четвертого Рейху не вважали ядерну катастрофу злом, а лише, як позбавлення «слабких, непристосованих до життя» у процесі боротьби за виживання. На початку ХХ століття євгеніка та крайній соціал-дарвінізм стали псевдонауковим підґрунтям злочинам нацизму.
МЕРІТОКРАТІЯ
Поліс. Дана квазідержава була організована представниками інтелігенції та частини офіцерства. Сама назва є відсиланням на міста-держави давньої Греції, що мали таку ж назву. Їхнім символом є схематичне зображення античних колон.
Економіка їх тримається на ідеалістичних засадах : вони торгують предметами культури, в першу чергу книгами, а також живуть за рахунок концертів та інших культурних заходів.
В політичному плані суміщають демократію із кастовою системою. Дві вищі касти : браміни-вчені та кштарії-військові вибирають своїх представників у Раду Поліса. Остання поперемінно очолюється Старійшиною від брамінів, або старшим офіцером від кштаріїв. Варто зазначити, що назви і призначення каст взято із кастової системи Індії.
У політичному спектрі їх умовно назвати центристами, хоч і тяжінням до правого анти-авторитаризму. Ідеологічно вони сповідують гуманістичний варіант мерітократії[2]. По сьогоднішній день не існує практичного прикладу мерітократичного суспільства, а «наукове» планування зазнало невдачі.
СЛОВО СЦЕНАРИСТУ
Із інтерв’ю Дмитра Глуховського сайту igromania.ru :
«До роботи над грою я віднісся не менш серйозно, аніж до написання роману: інколи мені здавалося, що я приділяю Last Light надто багато часу. І в один момент стало зрозуміло, що я пишу вже не гру, а нову книгу …».
«Якщо при розробці відноситися до проекту, як до розважальщини, то отримуємо треш. Ігри відрізняються від кіно тим, що дозволяють запросити людину до участі в процесі — вона набагато сильніше задіяна в історію та емоційніше переживає події, що відбуваються. І це необхідно використовувати.».
- P. S. Варто відадти повагу, що росіянин Глуховський чесно розповідає про таку проблему, як російський націоналізм. Також, хочеться зауважити, що айті-сфера – це чи не єдина перспективна та успішна сфера української економіки. Окрім «Metro», українські розробники ігор можуть похвалитися такими серіями, як «S.T.A.L.K.E.R.» (сталкер), «Cossacks» (козаки) та «The Adventures of Sherlock Holmes» (пригоди Шерлока Холмса).
Дмитрук Андрій
Джерела інформації :
ru.metro.wikia.com – Метропедия;
uk.wikipedia.org – Metro 2033;
igromania.ru — Интервью с Д. Глуховским;
ru.wikipedia.org – Metro: Last Light / Metro 2033.
[1] Із іспанської – «Вони не пройдуть !».
[2] Мерітократія – модель суспільства, де влада має належити найбільш обдарованим та вмілим, а регулювання суспільства має мати науково-технічно вивірений характер.
