Плімутські брати (самоназва – «Асамблея братів») – рух за оновлення церкви, що виникло в середовищі англіканства. В силу автономності громад загальну чисельність оцінити важко (імовірно від 250 тисяч до 2-х мільйонів чоловік).

Засновник «Асамблеї братів» – англіканський священик Джон Нельсон Дарбі. Розійшовшись у поглядах з офіційним віровченням, він зібрав навколо себе групу послідовників і став створювати нові церковні громади. Зародившись в Ірландії, рух «Братів» поширилося по всій Великобританії, а потім по іншим англомовним країнах. Назва походить від англійського міста Плімут, де була створена  перша громада.

Пропагували повернення до ранньохристиянських ідеалів. Декларували фундаментальність Біблії, не допускали можливість її критики. Заперечували необхідність наявності суворої церковної організації, не визнавали поділ на мирян і клір.

Плімутське братство  – це сукупність самоврядних громад. В результаті суперечок з часом громади розділилися на 2 групи: відкриті і закриті. Відкриті виявляють більший демократизм: допускають до богослужіння всіх християн, приймають відлучених членів інших громад. Важливе значення Плімутські брати надають місіонерству і благодійної діяльності.

Дарбі сформулював таке розуміння історичного процесу: в кожен з періодів людського буття між Богом і людьми існує певний тип договірних відносин. Наш час – це передостанній період (від перебування на Землі Ісуса Христа і його викупної жертви до 2-го пришестя). Людство на протязі своєї історії 4 рази отримувало від Бога потіхи для порятунку, але в силу своєї гріховної природи не зуміло належним чином скористатися цим.

Іван Гудзенко