Що ж таке насправді «парампара» і як інтерпретується в релігійно-філософській системі світогляду. Насправді це поняття у перекладі із мови санскрит означає «від одного до іншого», тобто це нерозривний потік знань, які безумовно передаються від вчителя до учнів, а по-іншому ланцюг спадковості. Цебто знання можуть передаватися від одного покоління в наступні.

Є види знань, які охоплюють не лише одну духовну сферу, а мистецтво, музику, танці, освіту. За «Бхагавад-гітою» та іншими сакральними писаннями така система була встановлена богом, знання зберігає первинну форму. Парампарою підтверджується істинність та авторитетність отриманих знань. Парампару знають як гуру шішью парампару або ж гуру-парампару – ланцюг духовних вчителів від яких безпосередньо отримується духовне знання.

З її допомогою можна уникнути видумки та підміни істинної цінності другорядною. А тому гуру, який передає знання безпосередньо має належати  до ланцюга вчителя – учня, яку очолює бог, оскільки немає впевненості в істинності знань, поданих ним. Існує сампрадая – механізм забезпечення шляху передачі традиції з допомогою духовної спадковості, тобто від гуру (вчителя) учневі.

Так передається форма релігійного досвіду. Роль ланцюга виконує індивідуум, який контролює себе, бо це необхідна умова моральної та духовної досконалості, запобігаючи спотворенню самої сампрадаї. Сампрадая має низки списків таких ланцюгів парампари, в яких можливе прослідкування генеалогії.

Отож стало зрозумілим, що духовний вчитель – Бог. Від Господа Крішни подаються досконалі знання, а через нього вчителеві, а через вчителя – учневі, що нагадує передавання зрілого плоду цілим та збереженим, після його спуску з дерева на землю. Від так постає головне завдання – передання божественного одкровення у такому вигляді, в якому воно має бути. Адже він не має права додати, відняти або ж змінити у ньому. На вчителя покладена мета – передання вчення цілим та збереженим на подобі доставки пошти поштарем.

І для того, щоб стати таким вчителем потрібно походити від авторитетного учнівського спадкоємства, тобто гуру-парампари. А якщо це успадкування не від Бога, то й духовним вчителем ніхто не має права бути. Такі псевдо духовні вчителі створюють спадковість  на підґрунті видінь, віщих снів, стверджуючи про даровану їм через Бога місію. Буває, що неправдиві вчителі оголошують себе богами, котрим потрібно врятувати цей світ.

Іноді такі погляди настільки помилкові. Можна собі тільки уявити як неправдивий вчитель навчає такої премудрості, на кшталт: я Бог, тоді люди мусять відкинути духовних вчителів, які оголосили себе такими. Духовний вчитель шанується на рівні з Богом, так як той здійснює служіння Господу через ланцюг учнівського спадкоємства. Служіння кожного духовного вчителя  іншому є нерозривною парампарою, так як для Господа вони дуже дорогі. Інакше кажучи, істинним духовним вчителем є слуга слуги слуги самого Бога.

Секрет парампари у тому, щоб стати духовним вчителем необхідно залишатися й слугою. Учень  повністю віддається вчителеві і служить, а вчителеві потрібно давати відповіді учневі, просвітлення, трансцендентне знання. Учень, який має тверду та міцну віру в Господа Крішну та вчителя може відкрити духовні істини. Справжній учень відчуває борг перед вчителем, не перестаючи служити йому.

Після залишення світу вчителем, його зв’язок з учнем аж ніяк не припиняється. Учень, служачи вчителеві, настановам,  не забуває про передачу отриманих від нього знань – іншим. І в такий спосіб із істинного учня стає істинний духовний вчитель, не перериваючи ланцюг гуру-парампари.

Послідовники вайшнавській традиції, не звертаючи на недосконале людське тіло, де перебуває душа, могутність знань передають ланцюгом від учнів, початком учнівської спадковості котрої є Бог. Авторитетним вчителем може бути лише істинний учень, котрого прийняли як  гуру-парампару.

Всесвіт зосереджує наявність чотирьох вайшнавських сампрадайї, цебто є істинною учнівською спадковістю:

  • Брахма –сампрадайя
  • Рудра – сампрадайя
  • Шрі – сампрадайя
  • Кумара – сампрадайя

Перша має походження від Брахми – Творця Всесвіту, друга – Господа Шиви –руйнівника, третя – богині вдачі Лакшмі, котра є вірною супутницею Вішну, четверта – чотирьох Кумар як втілення духовних знань відданості. Тому ті знання, які отримує людини від чотирьох сампрадай вічно правильні і здатні навернути до Бога. Інші ж знання, які отримані поза ними є тимчасовими, привести до Абсолюта  та вищого місця призначення не можуть.

А тому маємо нерозривність парампари   Брахми-сампрадайї, де йдеться про наступний перелік, який веде від Крішни, Брахми, Наради, Вьяси, Мадхви, Падманабхи, Нарахарі, Мадхави, Акшобхьї, Джая Тіртхи, Гьянасіндхи, Дайянідхі, Відьянідхі, Раджендри, Джаядхарми, Пурушоттами, Брахманьї Тіртхи, Вьяси Тіртхи, Лакшміпаті, Мадхавендри Пурі, Ішвара (Нітьянанди, Адвайти), Господа Чайтаньї, Сварупи, Джіви, Крішнадаси, Нароттами, Вішванатхи, Баладеви, Джаганнатхи, Бхактівіноди, Гауракішори, Бхактісіддхантхи Сарасваті, а закінчується Бхактіведантою Свамі  Прабхупадою. Усього нараховано тридцять три парампари.

Пегас

Поделитесь эмоциями

Супер статья
0
Я доволен
0
Любовь
0
Так себе
0
Глупо
0

Интересно почитать:

Історія релігій

Клементе Галяно

Клементе Галяно – представник італійської теології, мислитель, знавець вірменської культури та духовності. Точної дати народження ...

Написать комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *