Пантеїзм

Пантеїзм – (походить від грецьких слів «все» і «Бог») – напрямок, за своєю духовною сутністю споріднений із деїзмом. Пантеїзм має велику історію і багато різновидів. Сутність його полягає  в тому, що Бог зливається , ототожнюється із людиною, зі світом. Бог в пантеїзмі не може  сам собою,окремо від світу. Бог повністю залежний і притаманний світові. Особистості Бога не існує. Єврейський філософ  Спіноза виклав це положення в  лаконічній формулі «Бог це природа».

Пантеїзм особливо притаманний індійським системам. Там він існує на протязі тисячоліть. На заході пантеїзм приймав різні форми у різних мислителів( Спінози, Гегеля). В Росії до його послідовників  можна віднести Льва Толстого. Так на місце Бога він поставив розуміння життя,яке є Любов. Людина має в собі Бога і є сином Божим,якщо живе у користі для інших і страждає за це благо. Смерть повертає «сина Божого» до  лона батька — Бога, в якому син божий так і зникає в світовій значимості. Отже, за Толстим, смисл життя  є лише в житті ,адже нема ні бога ні безсмертя,ні реального змісту життя.

Пантеїзм заперечує свободу волі людини він не дає підстав для будь-яких відносин з Богом . Спілкування з’являється лише там,де  безособовий початок втілюється у особисте божество( наприклад, Крішну).

Пантеїзм визнає лише ефемерне,недієздатне існування Бога.

портал ФІР