Надсвідомість – вищий рефлективний рівень свідомості , що контролює продуктивну роботу свідомості в цілому ,її безпосереднє відношення до буття. Конкретно на даному етапі проходить синтез найбільш когнітивного і ціннісного складу свідомості і вибудовуються різноманітні форми світобачення , до них входять і філософські. Це утримання явищ психіки, певних її актів і станів, які виникли внаслідок співпраці із Всесвітом, а також психічні механізми даної співпраці .Питання надсвідомості постало в 20 столітті як проблема протилежна раціоналізму та індивідуалізму.
Проголошення духовних почуттів як життєво значимих цінностей є висхідною точкою поняття надсвідомості за думкою Ф.Юнга .
Надсвідомість протиставляється буденній свідомості . Буденна свідомість, за Гегелем, – це свідомість, яка розмежовує суб’єкт і об’єкт . Свідомість в загальному сенсі – це розділення суб’єкта і об’єкта, на відміну від надсвідомості. Тому майже вся форми свідомості є по суті буденними. Надсвідомість не розділяє поняття суб’єкту та об’єкту свідомості та підноситься над ними, об’єднуючи їх та розглядаючи як цілісне поняття.
Саме з досягненням надсвідомості деякі вчені пояснюють творчі сплески у існуванні конкретних індивідів.
портал ФІР
