У римській міфології Марсу було все одно хто виграв або програв битву. Йому просто подобалося бачити кровопролиття. Більшість інших богів залишалися якомога далі від Марса. Але Марс був дуже популярний в світі римських смертних.
Люди, особливо чоловіки в римських легіонах, молилися, щоб Марс воювати на їхньому боці. Люди часто думають, що «Марс» — це римське ім’я, дане Аресові, грецькому Богу війни, як це було з багатьма іншими богами в римській релігії і це не зовсім так.
У грецькому пантеоні Арес був просто богом війни, жорстоким, небезпечним і невблаганним. Віддача себе Аресові означала поступатися дикості і тваринній стороні війни. Страх і жах були його супутниками. Більшість греків вважали за краще Афіну богиню війни, стратегії і мудрості. Марс був зовсім іншим богом, ніж Арес. Він був унікальним римським богом, батьком римського народу. Правда, Марс був Богом війни, але він також був богом землеробства. Так само, як він захищав римських громадян в битві, так і Марс охороняв їх посіви, їх стада і їх землі. Марс дбав про весну і врожаї, але його в основному вважали богом війни, а жертви приносилися йому перед битвами.
У Римі була область, яка називалась Кампус Мартіус («Марсове поле»), і саме тут тренувалися солдати і спортсмени. Найважливіший храм, присвячений Марсу, був недалеко від Риму. Це було місце, де римська армія збиралася перед від’їздом на війну, і де вони святкували повернення з переможних битв.
Марсу поклонялися більш широко, ніж будь-якому з інших римських богів, ймовірно, частково тому, що його сини Ромула і Рема, як говорили, заснували Рим. Римляни називали себе синами Марса. Венера була коханкою Марса в легендах, запозичених з грецьких міфів.
Іван Гудзенко
