У 61 році до нашої ери Марк займає посаду – монетарій. У 52 році до нашої ери його призначають інтерексом замість загиблого Публія Клодія. У 49 році до нашої ери – на посаді претора. Марк Емілій вступає в союз з Юлієм Цезарем у війні з Гнеєм Помпеєм Великим та сенатською більшістю. При відправленні Цезаря до Іспанії на розгром армії Помпея, Лепід був залишений виконувати державні обов’язки. Завдяки Марку Емілію просунуто закон, за яким Гай Юлій Цезар призначається диктатором.
У 48 році до нашої ери – за указом імператора Лепід призначений на посаду проконсула Ближньої Іспанії. Марк Лепід прибуває в місто Улію на допомогу до Квінта Касія Лонгіна, намісника Далекої Іспанії для розібрання складеної довкола ситуації. Як тільки він прибув з тридцяти п’ятьма римськими когортами та кіннотою, бунтівники різко заспокоїлася. Здалися усі, і Марцел, і Квінт Касій, Лонгіна замінено новим намісником – Гаєм Требонієм. Дана ситуація закінчилася безкровною війною. В цьому ж році отримує імператорський титул. У 47 році до нашої ери Цезар удостоює Лепіда звання тріумфа.
У 46 році до нашої ери Лепід стає ближче до Цезаря по консулату. У 45 році до нашої ери Цезарем укладається заповіт, але в ньому відсутнє фігурування імені Ліпіда. У 44 році до нашої ери за призначенням Цезаря виконує обов’язки намісника Нарбонської Галії та Близької Іспанії. На свято Луперкалії Лепід виступає проти рішення Марка Антонія щодо увінчання Цезаря голови золотою діадемою.
Дізнавшись про вбивство Цезаря в 44 році до нашої ери змовниками, Лепід прагне помсти, а тому ввівши римський легіон до міста, збирається з ними в Марсовому полі на битву. В тім діючий консул Марк Антоній зупиняє його, не зважаючи що і сам бажав помститися за підступну смерть імператора. Лепід з Антонієм йшли на будь-які поступки, щоб призупинити вбивць, жертвуючи своїми синами в якості заручників. При вході до храму Богині Землі, натовп обох зустрічав гучними оплесками, за відсутності сенаторської підтримки. Рішення сенату вбивці Цезаря отримали амністію. Марк Антоній добивається ліквідації закону про диктатуру, а Лепід, залишивши внутрішньополітичну боротьбу, ставши верховним понтифіком відправляється в Іспанію, щоби воювати з сином Гнея Помпея – Сиктом Помпеєм.
Озброєний іспанськими солдатами Марк Лепід завойовує Новий Карфаген. Він вмовляє Сикста Помпея залишити межі Піренейського півострова, тому що змагатися його війську з армією Лепіда немає смислу. Сикст Помпей відступає до острова Сицілія. Це була велика перемога Марка Емілія Ліпіда. Ліпід вдруге проголошується імператором. Не бажав дякувати сенаторам, котрі запросто могли використати це проти Марка Антонія.
В момент перебування Марка Лепіда в Іспанії в Римі назрівала громадянська війна, до влади рвався онук Цезаря – Октавіан. Вбивці його діда, дізнавшись про це повтікали з Італії. У 43 році до нашої ери в поміч Деціму Юнію Бруту сенатом був направлений Октавіан і ще два консули. Надії покладалися на Лепіда, оскільки той досить непогано виконував функції дипломата. Прочитаний в сенаті лист Марка Лепіда збурив самого Цицерона, оскільи там йшлося про заключення миру з Марком Антонієм. Війна в Мутіні продовжувалася до тих пір, доки консулам не було надіслана поміч Військовий корпус, який очолив Марк Юній Сілан вирушив в Мутіну. Військові сили приєдналися до антонієвих, але зазнали поразки в битві, змушені були відступати до Альп.
Навесні все ж того року в місті Форуму Юлія в Нарбонській Галії зустрічаються дві армії, перша з них очолена Марком Антонієм, інша – Марком Лепідом. Останній укладає мирний союз з першим. Об’єднавши військові сили разом рушили на Юнія Брута. Більша частина армії Брута перейшла на сторону його противників. Тікаючи від римської справедливості, Брут був вбитий. Для того, щоб влагодити державне становище в Боніїї між Октавіаном, Марком Антонієм, Марком Емілієм укладено угоду – тріумвірат.
Завдання тріумвірату – керівництво республікою та покарання змовників-вбивць. З допомогою Тіцієвого закону тріумвірат стає органом римської влади терміном п’ять років. Тріумвірат розправився з вбивцями Цезаря і тими, хто приймав безпосередню участь у державній змові. Не жалів Мар Лепід і свого брата Луція Емілія, який як і всі інші потрапили до так званого «проскрипційного списку». В тім допоміг брату врятувати свою голову. Таким чином опозиція в Римі була знищена, фінансові засоби виділені на армію, а частина потрапила до кишень.
У 42 році до нашої ери отримує посаду консула поруч з Луцієм Планком. Оскільки Марк Антоній та Октавіан вирушили на битву з Брутом та Касієм, Марка Лепіда залишили з трьома легіонами в Римі. Хід Перузійської війни мав би вирішити долю Октавіана, але виявилося зовсім не так як той сподівався. Захищати Рим з двома легіонами римських солдат немало сенсу після того як ворота столиці були відчинені ворогу воєначальником Марка Лепіда – Нонієм. Лепіду нічого не залишалося як тікати до Октавіана. Луцій Антоній, котрий захопив Рим оголосив покарання Октавіану з Лепідом, котрі захопили римську владу. Пізніше війська Луція разом із ним зазнали повної капітуляції. Октавіан дарував Марку Лепіду Африку (від початку Нумідійське царство), хоч це і було володіння Марка Антонія, а ле той з цим змирився.
У 36 році до нашої ери приходить на виручку Октавіану, ведучи морський бій з Секстом Помпеєм, в результаті якого останній зазнав сильної поразки, тому внаслідок вдало проведеної військової операції, полководець війська Октавіана Марк Агріппа разом з Марком Емілієм взяли штурмом Месану. Усі двадцять два легіони, розуміючи, що йде пропагандистська кампанія зі сторони Марка Емілія не довго думаючи перейшли до Октавіана. Октавіан відправив трішки збунтованого Марка Лепіда в Рим.
Він не знав яка подальша доля чекає на нього, так як влада в імператорських руках. Навіть, коли намагалися позбавити сану верховного понтифіка на його захист став імператор Октавіан. У 30 році до нашої ери стратили його сина, котрий приймав участь у змові. Також була притягнена до відповідальності дружина Марка Лепіда – Юнія Секунад за переховування. В Греції мав відбутися суд над нею, тому Лепід відправляється в Рим до консула Луція звільнити її, добивається бажаного. У 12 році до нашої ери Марк Лепід помер. Верховним понтифіком після його смерті стає Октавіан Август.
Пегас
