Про життя Максима Сповідника відомо небагато. Деякі дослідники вважають, що дії цієї релігійної постаті оцінювалися по – різному як прихильниками так і противниками. А тому існує дві версії опису життя Максима Сповідника. За офіційною версією прихильників, він народився у місті Константинополі у 580 році, а от противники стверджують, що Максим Сповідник народився у Палестині. Під питанням знаходиться його походження, тому що за офіційною версією — походив із благородної візантійської сім’ї , що надалі визначило його державний статус секретаря при візантійському імператорі Іраклії (611-641 рр.). Можливо Максим з ним родичався.
У 630 р. – залишивши суспільну діяльність, посаду секретаря при імператорі, постригається у ченці в монастирі Хризополіса, що розташовувався на узбережжі Босфорської протоки, напроти м. Константинополь (зараз це сучасне турецьке місто Юскюдар). У цьому ж монастирі його було піднесено в сан ігумена (настоятеля монастиря). Під час захвату персами Анатолії, багатьом християнам довелося тікати зі Сходу в Єгипет, а з Єгипту – у західну Африку.
У 640 р. – за дорученням Патріархха Константинопольського Софронія був переведений в інший монастир поблизу м. Карфаген. В Карфагені Максим Сповідник починає глибоко вивчати христологію візантійського богослова Григорія Ніського та Діонісія Ареопагіта. Тут він розпочинає свою першу в житті богословську та аскетичну кар’єру письменника. Його високо оцінило місцеве населення та духовенство як людину святу ще при його житі.
У 645 р. — після вигнання, у Карфагені після смерті Патріарха Сергія, патріарший престол намагався зайняти Пірр, проте через політичні обставини його було скинуто. Проти нього як наступника патріарха , крім того монофеліта виступає Максим Сповідник. Між Піром та Максимом відбувається публічна полеміка.
Так як Пірр стосовно енергій та воль в Христі говорив, що воля є категорією іпостасі, натомість як максим Сповідник , якого підтримували північно — африканські єпископи стверджував, що воля є категорію природи, а не іпостасі в Ісусі Христі, а тому необхідно визнавати дві природи та дві волі.
І для того, щоб не втратити це патріаршество, Пір визнає доведення Максима Сповідника правильними. Використовуючи це переконання вони відправляються до Риму. Коли прибули до Константинополя, то за наступника попереднього імператора – Константа ІІ, Пір змінює свої погляди, знову ж таки займаючи позицію монофелітів. Рим піддав анафемі Піра, захистивши Максима.
Спірні питання Константинопольського Патріарха Павла та Римського Теодора заставили імператора Константа ІІ підписати імператорський Тіпос, а також заборонити усім місцевим жителям сперечатися по даному питанню. З 5 по 31 жовтня 649 р. — Лютеранський Собор осудив монофелітів, на ньому були присутні 500 учасників, в тому числі і Максим сповідник. На думку деяких дослідників, офіційний акт собор був складений Максимом Сповідником.
Імператор Констант ІІ вирішив примусово заставити підкоритися Тіпосу. Проте Максим Сповідник не захотів. Був звинувачений як єретик у 662 році разом з патріархом Софронієм, папою Мартином. Відбував ув’язнення в Колхидах, а 13 серпня 662 року помер.
У грецьких прологах згадується про переесенння мощей святого преподобного максима Сповідника — 13 серпня. 21 січня за Юліанським календарем Церква вшановує його святу пам’ять.
Стрикалюк Богдан – магістр релігієзнавства
