Історія кенаси в Луцьку
Кенаса має прекрасну архітектуру, це центр життя караїмів на Волині. Саме тут розташовувавя архів з важливими документами, які стосувалися релігійної громади караїмів. Кенаса мала зручне розташування, недалеко від синагоги. У листі, надісланому луцькому старості Янушкевичу, польським королем вказується на існування караїмської кенаси в Луцьку. Згідно іншої згадки, датованої 1633 роком, королем Владиславом ІV було надано право, за яким караїми могли утримувати луцьку кенасу. Як стверджує доктор Орлович, кенаса будувалася до 1781 року. Адже в цей рік сталася пожежа, під час якої постраждали коштовності та документи. Жодних свідчень про вцілілий храм не маємо. Можливо з кенасою щось могло трапитися 1814 року. На думку деяких, кенаса зазнала пожежі та відновлення після неї.
Різними дослідниками описувалася кенаса як святиня зі слів членів релігійної громади. Авторами описували звичай, службу, архітектурний вигляд храму. У 1908 році очевидцем унікальної культової споруди стає етнограф Смолінський, якому вдалося сфотографувати середину кенаси, виконати креслення. Його світлини стали першим підтвердженням про існування луцької кенаси: сам інтер’єр, речі для служіння, газан в службі, Тора, гехал.
Внаслідок приходу австрійських військ 1915-1916 років до Луцька, кенаса зазнала пошкодження та грабунку. У доктора Орловича прослідковується думка щодо пограбування кенаси угорцями та євреями-талмудистами. Із залишеного зосталися книги на пергаменті, пояси з тканинами.
Луцьк – центр Волинського воєводства Другої Речі Посполитої. Тут відроджується караїмська громада. Постає питання відновити кенасу. У 1922 році за проект відновлення кенаси береться Леон Ешвович з Галиччини. Неможливим воно було через те, що Відділом культури та мистецтва воєводства кенаса здійснюється намір по оголошенню кенаси пам’яткою. Тобто існувала певна заборона самостійно щось ремонтувати. В тім довгі переписки караїмів з цим відділом принесли позитивний результат, кенасу змогли відбудувати.
Отриманої дотації , що складала 1,6 мільйонів марок виявилося замало, не вистачало чотири тисячі злотих для завершення кеанси, знайдено лише п’ятсот. У 1929 році храм майже повністю закінчили. В період безбожницької влади, круглі вікна замінили напівциркульними. Важливою подією в житті караїмів повоєнного часу стає прибуття польського президента Мосцицького. Президентом влітку відвідані Луцьк, церкви різної конфесійної приналежності та сповідання, відбулася офіційна зустріч з громадою караїмів. Президент увійшов до кенаси. Виникла проблема з окремим будинком, котрий мав стати поруч з кенасою. Через судові тяганини та грошовий збір у 1939 році караїми добиваються закінчення будинку.
Друга світова війна змусила трішки похвилюватися луцьких караїмів і ті повиїжджали з Луцька, залишивши кенасу. У 60-х роках ХХ століття кенаса піддалася експлуатації з неї зробили паперовий склад обласної друкарні. У 1972 році внаслідок пожежі згоріла. Причини пожежі не можуть встановити. З уцілілого залишився караїмський будинок, котрий ще в 30-х звели для потреб громади.
Пегас
