Кирило Терлецький – культурна, релігійна особистість, церковний ієрарх.

Народився на Львівщині, близько 1550 року, виходець із села Терло, належав до старовинного священичого роду Терлецьких. Після смерті турово-пінського єпископа Андрія Русина у 1572 році займає його місце. Оскільки Кирило  був вдівцем, то мав можливість очолити кафедру. З 1575 року звертається до ради Великого князівства Литовського. В червні 1576 року схвалений ним як єдина кандидатура на посаду.

Номінація була підтверджена Радою і королем Стефаном Баторієм. Підтримка відчувалася і від князя Костянтина Василя Острозького, магната пінських земель. Досягнувши єпископського сану, Терлецький почав вимагати від духовенства дотримання церковної дисципліни.  Завдяки йому відбулося укладення єпархіального архіву.  Особлива ж увага відводилася економічному церковному становищу.

За сприяння Терлецького побудувано храм Святого Духа в місті Пінськ, здійсненна опіка над убогими. Негативні сторони Терлецького: конфліктна ситуація з шляхтичами – міщанами, проведені судові процеси щодо церквоних маєтків, організовано збройні наїзди на маєтки. У зв’язку зі смертю луцько-острозького єпископа Йони Борзобагатого-Красенського і за призначенням Стефана Баторія навесні 1585 року  очолює Луцьку єпархію. Луцька єпархія, якою керував він, нараховувала сорок церковних маєтків, чотири міста.

Влітку 1589 року – константинопольським патріархом Єремією ІІ призначається в титулі екзарха речі Посполитої. Із українських єпископів Терлецький удостоївся першості. Весною 1591 року – здійснений обстріл кафедрального собору Івана Богослова перед Пасхою гайдуками, яких підтримав луцький староста – католик  (від початку був православним ) Олександр Семашко. Терлецького на дві доби  було затримано в замку, з неможливістю проведення богослужіння.

Православна церква занепадала в період правління Речі Посполитої, потрібні були вирішальні дії по зближенню з католицизмом. З червня 1590 року –  Гедеон Балабан і Кирило Терлецький висувають вперше питання необхідності церковного об’єднання. З 1594 року – отримання доручення по проведенні переговорів із укладання унії. У цьому питанні робиться все необхідне: відбувається таємна розмова двох єпископів та апостольського нунція Германуса Маласпіни, представників двору короля.

З червня 1595 року підготовлюються усі необхідні документи по процесі унії. Ухвалені тексти звернень, надіслані з Береста польському королю Сигізмунду ІІІ Вазі, римському папі Климентію VIII, підготовляється делегація у складі двох осіб в Рим. Такий вчинок зіпсував відносини Терлецького з князем Острозьким. Острозький віддав наказ Демяну та Северину Наливайку відібрати скарбниці. А ті, зібравши повстанців пограбували уніанів  в Отовичах – Яроша, а в Пінську – Кирила.

Кирило Терлецький – безпосередній учасник Брестської унії 1596 року в соборі, де проголошено, що Київська православна митрополія об’єднується з католицькою церквою. Православні єпископи засудили Кирила Терлецького і позбавили духовного сану за цю витівку. Терлецький звертається до короля Сигізмунда ІІІ і з його рук отримує охоронну грамоту. Із церковних маєтків володіє Жидичинською архимандрією та Спаським монастирем в Кобрино.

Навіть після унії Терлецький провадив спосіб життя магната, за що київський митрополит назва його «райським змієм і хитрим лисом»

Помер 1607 року в місті Луцьк. Похований у місцевому кафедральному соборі.

Пегас

Поделитесь эмоциями

Супер статья
0
Я доволен
1
Любовь
0
Так себе
0
Глупо
0

Интересно почитать:

Написать комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *