Квакери відносяться до релігійно-духовному напрямку в протестантизмі, які заперечують релігійні обряди і церковну ієрархію.

Свою історію квакери починають в Англії в XVII в. Основоположником прийнято вважати Джорджа Фокса, який в 1648 р виступив з проповіддю, що Бог живе не в церкві, а в душі кожної людини. Так рух «квакерів» отримав свою першу назву «Християнське суспільство друзів внутрішнього світла». Основні ідеї Дж. Фокса лягли в основу навчань квакерів, він викривав пороки служителів церкви, критикував високі побори, називав сповідування принизливим діянням, так як людині не потрібно посередник для зв’язку з Богом.

У другій половині XVII ст. лідери квакерів створюють структурні організації, названі євангельським порядком. В основі лежали громади, організовані за принципом рівноправності всіх членів, відсутність священнослужителів і внесків. Кожна громада виступала як самодостатня одиниця, здатна підтримати життя всіх учасників.

Вчення отримувало підтримку у  різних верств населення, в основному це були дрібні крамарі, хлібороби, ремісники, наймані робітники і всі ті, хто не міг жити в століття змін. Збереження феодального гніту і зростання мануфактур, створила  нестерпні умови для життя простої людини, який змушений платити податки феодалу, церкви і державі.

Неухильне дотримання принципів своєї віри, провокували квакерів вступати в конфлікти з владою. Політичні та етичні провокації, викликали обурення не тільки у верхах католицької влади, а й серед представників світської. З 1660 роки, Карл II оголошує квакерів сектантами і змовниками проти уряду. До 1687 року, було арештовано і поміщено у в’язницю понад 13 тисяч осіб, близько тисячі заслано на каторгу і приблизно стільки ж було вбито в процесі дізнань.

Протягом XVII – XVIII ст. квакери піддавалися гонінню не тільки в Англії, але і за її межами. У США квакери отримали підтримку з боку місцевих організацій і навіть отримали вхід в уряд. Однак, з другої половини XVIII ст. квакери відійшли від справ політики та стали позиціонувати себе як замкнуту  релігійну організацію, метою якої є створення світу в суспільстві.

У сучасному світі, квакери відомі своєю гуманітарною і миротворчою діяльністю, вони надають підтримку країнам третього світу, організовують школи і постачають продукти харчування туди, де вони необхідні.

Ольга Степаненко