Економічну основу шумерів становило землеробство зі зрошувальною системою. За рахунок такої системи і виникла пам’ятка літератури Шумеру, названа «Землеробським альманахом» – керівництво введення правильного землеробства (питання збереження родючого ґрунту та уникнення засолень). Поряд із землеробством існувало скотарство. Шумери мали власну металургію.

Початок ІІІ тисячоліття до нашої ери охарактеризований виготовленням бронзового знаряддя, а  кінець ІІ тисячоліття – залізним віком, тоді ж як середина ІІІ тисячоліття – використання гончарного  кругу у виробництві посуду. Поруч розвивалися інші види діяльності: ткацтво, нарізання каменю, ковальство.  Торгівельна діяльність сприяла налагодженню тісних взаємозв’язків з іншими державами, такими наприклад як Єгипет, Іран, Індія, держави Малої Азії.

Культура шумерів

Велике значення мала шумерська писемність, а саме клинопис – унікальний винахід шумерів. ІІ тисячоліття до нашої ери досконала фінікійська писемність є основою усіх алфавітів сучасного світу. Системи релігійно-філософських уявлень і культу Шумеру та Єгипту перегукуються. Як Єгипет так і Шумер оголошував, що володар держави є нащадком бога, сприймаючись як земний бог. Шумерська та єгипетська системи були відмінні. В Шумері  не мав такого особливого якогось значення культ, пов’язаний з похованням людини, вірою у загробне життя. Головна роль шумерських жерців в суспільному житті величезна. Система релігійного вірування не складна. Важливе місце в релігії шумерів відводиться для богині матері, яка є покровителькою над землеробством, плодючістю, народженням дітей.

Над містом Уруком тримала покровительство богиня Інана. Розвиток шумерської міфології стосовно таких питань як створення світу, всесвітній потоп  вплинули на інші народи, в тому числі і християнство.  Провідною художньою культурою мистецтва шумерів вважається архітектура. Шумери не були обізнаними в будівництві із каменю, на відміну Єгипту. А тому кількість споруд робилася з використанням цегли – сирця. Болотиста місцевість не мала такої ефективності як штучні платформи – насип. Вперше шумерами в середині ІІІ тисячоліття до нашої ери в будівництві використовуються арки та звід.

Із перших архітектурних пам’яток відомі Білий та Червоний храм міста Урук та міста культу  бога Ану  та богині Інани. Храми мають прямокутну форму, з виступів та ніш, прикрашених рельєфним зображенням.  Інша ж пам’ятка присвячена богині Нунхурсаг міста Ур. У ній використовувалися архітектурні форми, рельєф, кругла скульптура. Велику увагу привертає культова побудова – зікурат, представлена прямокутною вежею із сходинок. Верхній майданчик зікурата містить маленький храм. Його роль така ж сама як єгипетської піраміди, загробним храмом насправді не був. Найвідоміший з них є «храм – гора» в місті Ур  як один із комплексів храму, палацу, трьох платформ.

Меншого розвитку, ніж сама архітектура зазнала скульптура. Скульптура мала культове сакральне значення для шумера,  а тому й ставилася в храмі. Людина зображалася в молитовній позі. Візьмемо за приклад жіночу фігурку Лагашу у якій вбачаються етнічні риси. В аккадському періоді зазнає змін: реалістична з індивідуальними рисами. Шедевром шумерської культури є мідна голова Саргона Давнього, з переданим характером царя: мужності, волі, суворості.

За скульптурою шумерів слідує література. Крім попередньої вказаної вище пам’ятки  є ще одна унікальна свого роду «Епос про Гільгамеша». Даною поемою розкривається розповідь про життя людини, яка мала бачення, піддавалася випробуванню, усе пізнала, була близькою розгадати таємницю безсмертя. Кінець ІІІ тисячоліття до нашої ери позначився падінням Шумеру через Вавилон.

Пегас