Походження та ранні роки
Кір народився між 590 і 580 роками до н. е. у Персіді (сучасна провінція Фарс в Ірані) або Мідії. Його ім’я має невизначене походження: деякі дослідники вважають його особистим, інші — тронним титулом. Відомо, що Кір походив із роду ахеменідських правителів Аншану, нащадків легендарного Тейспа.
Найдавніший переказ про його дитинство подає Геродот. За легендою, мідянин Астіаг, дід Кіра по матері, наказав убити немовля після пророцтва про те, що онук скине його з трону. Дитину врятували і виховали як пастуха. Досягнувши повноліття, Кір підняв повстання проти Астіага і в 550 році до н. е. заволодів Мідійським царством.
Завоювання та розширення імперії
Після падіння Мідії Кір об’єднав під своєю владою іранські племена і розпочав масштабні завоювання.
- Лідія. У 547–546 роках до н. е. він переміг царя Креза, захопив Сарди та підкорив грецькі іонійські міста на узбережжі Егейського моря.
- Вавилон. У 539 році до н. е. Кір здобув Вавилон без значного опору. Його правитель Набонід втратив підтримку жрецтва, що полегшило завоювання. Кір увійшов до міста як визволитель, зберіг місцеві традиції та відновив храми. У Біблії він згадується як правитель, який дозволив євреям повернутися на батьківщину та відбудувати Єрусалимський храм.
- Східні походи. Після зміцнення влади на Заході Кір вирушив у похід проти кочових племен Центральної Азії. За версією Геродота, він загинув у битві з массагетами під проводом цариці Томіріс.
Державне управління та політика
Кір Великий відзначався незвичайною для античності гнучкістю у ставленні до підкорених народів. Він:
- визнавав місцеві культи та традиції,
- дозволяв автономію підкореним регіонам,
- використовував елементи адміністративної системи Мідії та Еламу.
Столицями його держави були Екбатана, Пасаргади та Вавилон. У Пасаргадах збереглися залишки палаців та гробниці, яка вважається усипальницею Кіра.
Образ у культурі та спадщина
Кір Великий став центральною постаттю у політичній та культурній традиції Стародавнього Ірану. Його образ поєднував риси реального правителя і легендарного героя:
- у грецькій літературі (Ксенофонт, Кіропедія) він постав як взірець ідеального царя,
- у юдейській традиції увійшов як «помазаник Господа»,
- у персів вважався «батьком нації».
Ахеменідська імперія, заснована ним, існувала понад два століття і вплинула на політичну організацію держав Близького Сходу. Його правління справило враження навіть на Александра Македонського, який наслідував політику Кіра.
У ХХ столітті постать царя залишалася символом іранської державності: у 1971 році в Ірані відзначили 2500-річчя монархії, започаткованої Кіром.
Іван Гудзенко
