Історія релігійКультураРелігія

Єрусалим та юдаїзм

У всесвітніх релігійних і культурних дискусіях надзвичайно цікаво досліджувати релігійні тексти. Одним з таких текстів є Біблія, яка містить багато наказів та вказівок для вірян. Один з таких наказів міститься в Повторенні Закону 12:5, де ізраїльтянам було наказано не поклонятися в будь-якому місці, окрім того, яке обере сам Господь. Ця директива має важливе значення в історії Ізраїлю та його культурному спадку. Після завоювання Єрусалиму, центральне місце поклоніння було узгоджено з біблійною традицією, пов’язаною з горою Морія, де Авраам виявив свою віру.

Єрусалим та юдаїзм

Храм Соломона та місто Єрусалиму стали жертвами руйнування Вавилонською імперією. Цей період, відомий як «вигнання», призвів до взяття в полон багатьох священиків та аристократів, які були переселені до Вавилона. Це відзначено як час, коли книги єврейських писань, можливо, зазнали остаточного впливу. Після падіння Вавилонської імперії близько 600-530 до нашої ери, євреям було дозволено повернутися та відновити Єрусалим.

Близько 330 року до нашої ери Олександр Македонський підкорив більшість територій у східному Середземномор’ї, включаючи Єрусалим. Після його смерті у 323 році до нашої ери його імперія була розділена між його генералами під час війн діадохів, і протягом десятиліть імперії Селевкідів та династії Птолемеїв змагалися за контроль над Ізраїлем та Єрусалимом. У 167 році до нашої ери цар Селевкідів Антіох Епіфан IV вжив рішучих заходів, проголошуючи єврейські ритуали та обряди незаконними. Під проводом Маттатії з дому Хасмонеїв євреї спротивилися, а врешті-решт вигнали греків. Цей епізод відомий як повстання Маккавеїв, коли євреї очистили та відновили Храм, що призвело до створення незалежного царства Ізраїлю під управлінням династії Хасмонеїв. У 63 році до нашої ери Єрусалим був захоплений римським полководцем Помпеєм Великим. Рим обрав місцевого вождя племені Ірода царем у цьому регіоні. Покладаючи акцент на будівництво фортець та палаців, Ірод відновив Храм і платформу Храмової гори. Збережені елементи реконструкції можна побачити у деяких тесаних стінах старого міста. Однією з найвідоміших споруд, яку він відновив, є Стіна плачу, розташована в єврейському кварталі, яка є святинею для євреїв.

У період з 66 по 73 роки нашої ери євреї виступили проти Римської імперії. Провідним командиром римської армії став майбутній римський імператор Веспасіан. У 70 році стіни Храму були зруйновані, а сам Храм знищено. Через «Равинний тунель», що пролягає під Мусульманським кварталом, можна пройти і побачити стіни та стовпи з Храму та фортеці Антонія, розташовані в верхньому західному куті Храмової гори. Східна та південна сторони міста зберегли стіни Ірода, сходи та двері, що ведуть до храму. Під цими сходами розташовані цистерни, які використовувалися для ритуального очищення перед входом у комплекс.

У період з 135 по 137 роки нашої ери відбулося повстання євреїв під керівництвом Бар-Кохби проти Римської імперії за часів імператора Адріана. Після поразки повстанців, Адріан вжив рішучих заходів, зокрема, забудовуючи храм на місці руїн Другого храму та перейменовуючи місто на своє прізвище Елія Капітоліна. Крім того, він ввів заборону на проживання євреїв у місті, що тривала аж до 4 століття н.е.

Іван Гудзенко

Яка твоя реакція?

Радість
1
Щастя
0
Любов
0
Не завдоволений
0
Тупо
0

Интересно почитать:

Также в категории:Історія релігій