У сучасній науці стикаємося з поняттям «кінця світу». Що ж воно означає у людському пізнанні, сприйнятті та розумінні. В кожній релігії «кінець світу» трактується по-іншому. Так наприклад у буддизмі існує поняття «Велика Кальпа» – цикл світу. По закінченні цього циклу світи та людський світ піддаються руйнуванню. З проміжком часу всесвіт розгортається. Тому такий цикл є безкінечним. Але зауважмо,  руйнація світів відбувається знизу і продовжується вгору. Згодом це призведе до руйнації світу, в якому живуть люди. Із їхнім перетворенням у прах, погне поступово гинути інший світ, де у власних палацах перебувають боги та напівбоги. Світобудову буде знищено наприкінці циклу Кальпи.

Кінець світу

Відтак постає питання: чи визнає буддизм кінець світу?  Якщо ж Будда навчає  про вічність та безкінечність буття, то чи є припущення кінцевого існування  таким, що вступає у протиріччя з буддійськими  постулатами. Можливо людство намагається зрозуміти буддійську ідею. Адже згідно слів Будди, не має ані початку, ані кінця в сансарі.

Також бачимо абсолютно відмінну позицію християнства в питанні кінця світу. Коментатори Біблії стараються трактувати події, що є описаними в Одкровенні Івана Богослова.  Події ж ці подані як ознаки кінця світу – апокалісис.  Одні із традиційних християнських церков стверджують буквально про остаточне зруйнування Землі. У Біблії зазначаються місця Священного Писання Нового Завіту щодо кінця світу, особливо в Євангелії та посланні апостола Павла.

Євангеліє від Матвія та Марка переконує у тому, що лише Богу – Отцю, Творцю усього світу відомо про час настання Апокаліпсису. За словами апостола Павла людство не буде підготовлене до кінця світу, що застане його зненацька. Воно не розумітиме, що  кінець світу вже настав. Відтак уникнення кінця світу неможливе.

Науковець Н. Басовська намагається продемонструвати Кінець світу завдяки історичним фактам. На її думку у  західноєвропейське суспільство перебувало під цим «кінцем світу». У їхньому розумінні асоціювався із занепадом могутньої імперії Риму та вторгненням на її території варварського війська. Тому сучасниками це усе сприймалося інакше не як кінець світу. Адже самі римляни вважали себе непереможною силою. У 1000 році народ Західної Європи, зазнаючи впливу християнської церкви очікував Апокаліпсис, а також друге пришестя. В тім сподівання були марними, жителям нічого іншого не залишалось як зробити серйозні життєві зміни.

За часів Київської Русі не зафіксовано формування християнського самоусвідомлення щодо кінця світу, що відбулося значно пізніше. Відоме існування іншої системи літочислення. Теорія. Яка виникла в той період часу мала б пояснити кінець світу 1000 року. Так в апокрифі під назвою «Одкровення Мефодія Патарського»  літочислення велося не від дня народження, а смерті Христа. У ньому йшла мова про воскреслого Ісуса, яким велася боротьба з дияволом у пеклі. Диявола або ж Антихриста було зв’язано на тисячу років та звільнено усіх грішників з пекла. Звільнення Антихриста мало відбутися 1033 року, тривання його влади – три з половиною роки, а настання Другого Пришестя – 1037 року.

За передбаченням Кінець світу повинен був настати тоді, коли Пасха припадатиме у день Благовіщення 25 березня за юліанським календарем. Проте свято стало випадати не на саму Пасху, а Велику суботу ще при київськім митрополиті Іларіоні, котрим було виголошено «Слово про Закон і Благодать». Твором зазначено, що для нашого спасіння необхідне хрещення з дотриманням ритуалу. У такий спосіб митрополит Іларіон розвіяв міфи про кінець світу, оскільки крім обрядовості людям  необхідна була етика.

З XV століття поняття починають розмежовуватись, а тому зустрічаються у парній термінології «віра та правда».  І як б не намагалися визначити дату кінця світу  все ж таки тим, хто тим займався довелося залишити в спокої  цю нерозумну затію.

Не розумний  підхід і неправильна інтерпретація Біблії мали фатальні наслідки. У 1900 році через діяльність секти «Червона Смерть» в Росії, близько сотні людей, які входили в незрозуміле угрупування  публічно спалили себе, тому що передбачили цей рік – кінцем світу.  З 1967 року – данська церква Отрона Єнсена зробила свої передбачення, згідно яких у цьому році кінцем світу стане ядерна війна, а для цього необхідне будівництво підземного бункеру. Відомий також випадок в Україні, де українсько-російська секта «Білого братства» під керівництвом  Марії Деві Хрістос або ж Марини Цвігун  у 1993 році повинна була зважитися на самоспалення, але цього не сталося. До відчайдушнього вчинку вдалася у 2000 році секта «Руху за відродження десяти заповідей» Мревінда в країні Уганда. Були здійснено людське жертвопринесення.  Уся ця безглуздість тривала до 2012 року.

Згідно кабалістики – напрямку в ультра ортодоксальному іудаїзмі, кінець світу інтерпретується у вигляді такого собі переходу під назвою «гмар тіккун» – кінцевого стану світобудови, в якій нижчою точкою буде досягатися стан вищої.

Наука спирається крім того на створений індіанцями племені майя календар. Майя говорили, що точкою відліку слід вважати 3114 до нашої ери, а кінцем – 2012 рік нашої ери.  Дослідник культури майя професор Коу жартома припустив, що кінець світу буде  у 2012 році. ХХІ століття стало справжньою сенсацією, адже жарт науковця був серйозно сприйнятий ЗМІ, а через них цілим світом.  Спроби передбачити Апокаліпсис існували як історичні періоди, де за основу бралися релігійні пророцтва, гіпотези так само і сьогодні.

В сучасній літературі та кінематографії з’являється жанр – постапокаліптика. Жанром розкриваються гіпотетичні катаклізми, демонструються загроза та загибель усього людства. Це призвело до появи висловів «Кінець часів», «Кінець днів».  У фантастичних фільмах ми можемо побачити справжню сенсацію, відзняту тим чи іншим кінорежисером. Як власне сам кінорежисер робить креативний підхід, передає світосприйняття іншим людям, інше ж питання, чи дані факти не йдуть всупереч один одному, чи достовірні, ким підтверджені. Оскільки зняти можна будь-що і роздути в таких масштабах, щоб потім не виникало жодного сумніву. Зрештою сама ж наука опирається на достовірність, а не хибність  фактів.

Знятий у 2009 році фільм «2012»  спричинив неабиякий фурор у світ, а за ним пішли наступні зйомки, зокрема кінострічки «Знамення».

Складається таке враження, що людство до кінця не усвідомлює і не розуміє, що таке кінець світу і чи правильне його трактування  нами. Адже поняття «кінця світу» в Біблії  слід розуміти не в буквальному а духовно-смисловому значенні, при взяті до уваги того чи іншого її  тексту.

Актуальними до цього часу залишаються слова блаженого Ієроніма Стридонтського : «Від незнання Писання – усіляке зло».

Пегас