Середньовіччям як відомо створилася культура протилежна античній. Це було зумовлене пануванням монотеїстичної християнської релігії як у Візантії  так і Західній Європі.

У ранній християнський період середньовіччя розвивалося мистецтво настінного живопису – фресок. Такі зображені знайдено науковцями у стародавніх римських катакомбах. Унікальні та універсальні за духовним змістом речі не могли зникнути з погляду дослідників. Оскільки в мистецтві відбувся синкретизм двох світоглядів – язичницького і християнського. Наприклад Орфей, який часто згадується в міфології Стародавньої Греції уособлюється з Добрим Пастирем в християнстві.

Християнське мистецтво епохи середньовіччя

Усе це вважається не інакше як пряме підтвердження того, що значний вплив на християнство та його культ був здійснений поєднанням філософських вчень античних мислителів. Тому як стверджувалося ще раніше античний образ був покладений в основу іконографії християнства. А тому більшість із творів раннього християнського мистецтва цієї доби  створювали в майстернях ті ж художники, що й язичницькі.

В результаті тріумфальної перемоги християнства, види мистецтва змінилися. Переважаючою стала церковна архітектура, монументальною та круглою скульптурою було уступлено місце для рельєфів та прикладних форм, панував живопис. З VІ століття в церквах Равени зустрічаються різьблення капітелій з вівтарними перегородками.

У V- VІ столітті розвивається кістерізна майстерність Візантії – Константинополя. Він став центром зосередження майстерних сил. На одній пластинці слонової кістки константинопольської майстерні зображений архангел Михаїл зі скіпетром та сферою в руках. А зверху був зроблений напис «прийняти грішника, котрий кається». Культовий церемоніал якраз і пов’язується з християнськими пам’ятками.

Цікавими є виготовлені речі з тієї ж самої слонової кістки: коробки – піксиди, в яких зберігалися пахощі. На них зображували біблійні сюжети, наприклад історію Йосифа, Мойсея, пророка Йони. Вони слугували в якості прототипів Нового Завіту, а на бокових стінках прямокутної шкатулки, які належали до церковної утварі – євангельські сцени. Наглядними прикладами цьому є рельєф круглої піксиди «Продаж Йосифа братами», датований ІV століттям , а також рельєф Міланського собору про хресний шлях Христа і Його явлення після Воскресіння Марії Магдалині – V століттям.

Західна Європа, особливо ж католицька церква не надавала сакрального смислу священним зображенням, що можна було побачити в ортодоксальному християнстві. Для неї ці зображення мали просвітительні та дидактичні функції і не більш. Потрапляючи сюди ці речі мали зовсім інше життя. Коробки-піксіди використовували як релікварій, розчленовані триптихи та поліптихи слугували як книжні оклади. Деякі цінні раритетні речі переходили від імператорів як дарунок католицькій церкві.

Наприклад представник династії Оттонів Генрік ІІ зробив щедрий подарунок після Ахенського собору 1014 року: оклад Євангелія із зображеними у центрі Богородицею з младенцем, сюди з було вмонтовано золоте обрамлення життєвих сцен Ісуса Христа, включаючи Різдво, Розп’яття, Жінок-мироносиць біля гробу Господнього, подію Вознесіння.

Значно пізніше християнське мистецтво перейде в епоху пізнього середньовіччя, характерного розвитком архітектурного стилю – готика у Франції, Англії, Німеччині. У ньому будуть використовуватися рельєфні зображення євангельських сцен, фігур святих людей.

Пегас