Джерела інформації
Найбільш відомим джерелом інформації про кельтських богів Галлії є уривок з «Commentarii de bello Gallico» Юлія Цезаря, написаний у 52–51 рр. до н. е. У цьому творі Цезар наводить імена п’ятьох богів і їхні функції, порівнюючи їх з римськими божествами: Меркурій, Аполлон, Марс, Юпітер і Мінерва.
Меркурій
Меркурій був найбільш шанованим богом серед галлів. Цезар описує його як винахідника усіх мистецтв, покровителя мандрівників і торговців, а також наймогутнішого бога в справах торгівлі та прибутку. Проте, важливо зазначити, що Цезар використовує римські імена для кельтських богів, що значно ускладнює ідентифікацію їхніх справжніх кельтських аналогів.
Кельтське ім’я Меркурія не вказане, але його можна ототожнити з богом Лугусом (Лугом). Топоніми, такі як Lugudunon («фортеця або житло бога Лугуса»), відображають культові центри цього бога, з яких походять сучасні міста Ліон, Лаон і Лудун у Франції, Лейден у Нідерландах і Легниця в Польщі. В Ірландії та Уельсі Луг та Ллеу, відповідно, були спорідненими божествами.
Аполлон
Аполлон, за словами Цезаря, проганяв хвороби. У кельтській релігії існували різні боги зцілення, які могли бути ототожнені з Аполлоном. Наприклад, бог Беленус був відомий як сонячне божество та бог зцілення. Його культ був поширений у Північній Італії та Південній Галлії.
Марс
Марс керував війнами, і цей бог також мав свої кельтські аналоги. Цезар ототожнював Марса з різними кельтськими богами війни, такими як Тевтат, Есус і Тараніс. Цікаво, що Лукана згадує криваві жертви, принесені цим трьом богам, що свідчить про їхню важливість у воєнних справах.
Юпітер
Юпітер, бог неба, мав кельтського відповідника, який керував небом та природними явищами. Один із таких богів був відомий під ім’ям Тараніс, який, як вважається, був богом грому. Його культ був поширений у Галлії та Британії.
Мінерва
Мінерва сприяла ремеслам, і її кельтським аналогом була богиня Бріджит, яка опікувалася ремеслами, ковальством та поезією. Вона була однією з найшановніших богинь кельтського пантеону і зберегла свою популярність навіть після християнізації, ставши святою Бригітою.
Кельтський пантеон: локальність та універсальність
Існує думка, що кельтські боги та їхні культи були локальними і племінними, а не національними. Це підтверджується багатою чисельністю імен божеств, які зустрічаються лише один раз. Проте, багато з цих імен можуть бути просто епітетами, що застосовувалися до головних божеств з широкими культами. Уявлення про кельтський пантеон як лише про поширення місцевих богів суперечить існуванню добре засвідчених божеств, чиї культи спостерігалися на всіх територіях кельтського поселення.
Висновок
Кельтська релігія, попри свою складність і неоднорідність, залишила глибокий слід у європейській культурній спадщині. Вивчення кельтських богів допомагає краще зрозуміти духовний світ цього народу, їхні цінності та спосіб життя. Хоча римські джерела та археологічні знахідки надають обмежену інформацію, вони є важливими свідченнями, що дозволяють відновити частину цієї багатої і загадкової релігії.
Іван Гудзенко
