Че Гевара у 1964 році
Під час боротьби проти Батісти Кастро неодноразово обіцяв провести вільні та чесні вибори після перемоги революції. Проте після приходу до влади реалізація цих планів постійно відкладалася. На початку 1959 року Кастро здійснив серію поїздок країнами Латинської Америки, де його зустрічали як героя. Під час виступу в Каракас він заявив, що в Західній півкулі розгортається справжня пролетарська революція. Такі заяви викликали занепокоєння у Вашингтоні, хоча США спочатку швидко визнали новий кубинський уряд.
Візит Кастро до Сполучених Штатів
У квітні 1959 року Кастро здійснив одинадцятиденний візит до США. Тридцятитрирічного революціонера американська преса висвітлювала як справжню знаменитість.
Під час поїздки він зустрівся з Річардом Ніксоном та виконувачем обов’язків державного секретаря Крістіан Гертер. Кастро намагався переконати американське керівництво у своїй незалежності від комуністичного блоку та заявляв про нейтралітет Куби в глобальному протистоянні між Заходом і СРСР. Проте візит не приніс очікуваних результатів. Сполучені Штати відмовилися надавати масштабну фінансову допомогу новому уряду.
Аграрна реформа та конфлікт із США
Одним із найважливіших кроків революційної влади стала аграрна реформа, проголошена в червні 1959 року.
Новий закон передбачав експропріацію земельних володінь площею понад 1000 акрів незалежно від громадянства власників. Для реалізації реформи було створено Національний інститут аграрної реформи, який мав компенсувати вилучене майно довгостроковими державними облігаціями. Для багатьох кубинських селян ця реформа стала історичною подією, оскільки давала доступ до землі. Однак для американських компаній, які володіли значними земельними активами на острові, вона означала серйозні фінансові втрати.
Уряд США офіційно протестував проти таких дій. Кубинське керівництво відповіло, що питання земельної реформи є внутрішньою справою держави та не підлягає перегляду.
Політична криза та зміцнення особистої влади Кастро
Улітку 1959 року внутрішні суперечності в уряді стали дедалі помітнішими. Через конфлікти всередині адміністрації Кастро несподівано подав у відставку з посади прем’єр-міністра. Проте цей крок виявився радше політичним маневром, ніж справжнім відходом від влади. Масові демонстрації прихильників вимагали його повернення. Кастро заявляв, що стикається з опором з боку сил, які підтримують іноземний імперіалізм.
Незабаром президент Мануель Уррутія Льєо був усунутий від влади. Його замінив Освальдо Дортікос Торрадо, тоді як реальна політична влада остаточно зосередилася в руках Кастро.
Куба на межі економічної кризи
Попри революційний ентузіазм, економічне становище країни швидко погіршувалося. Інвестиції скорочувалися, безробіття зростало, а ключові експортні товари — цукор і тютюн — втрачали частину своєї вартості на світових ринках. У цей період також почастішали випадки втечі колишніх соратників революції. Деякі військові командири залишали країну, а в різних регіонах Куби почали виникати антиурядові повстанські групи.
Союз із Радянським Союзом
Погіршення відносин зі Сполученими Штатами підштовхнуло Кубу до зближення з Радянським Союзом. У лютому 1960 року було підписано важливу торговельну угоду між Кубою та СРСР. Відтоді економічна та політична співпраця між двома державами стрімко розширювалася. Особливо символічною стала зустріч Фіделя Кастро з радянським лідером Микитою Хрущовим.
Фідель Кастро та Микита Хрущов
У вересні 1960 року Кастро виступив на Генеральній Асамблеї Організація Об’єднаних Націй, де виголосив багатогодинну промову із різкою критикою американської зовнішньої політики.
Розрив дипломатичних відносин
До кінця 1960 року більшість економічних зв’язків між Кубою та США фактично припинили існування. Націоналізація підприємств та конфіскація іноземної власності продовжувалися.
3 січня 1961 року президент США Дуайт Девід Ейзенхауер розірвав дипломатичні відносини з Кубою. Це стало кульмінацією тривалого конфлікту між двома країнами та ознаменувало початок нової епохи холодної війни в Карибському басейні.
Вторгнення в затоку Свиней
Найсерйознішою спробою усунути Кастро від влади стало вторгнення в затоку Свиней у квітні 1961 року. 17 квітня приблизно 1500 кубинських емігрантів, підготовлених і підтриманих Центральне розвідувальне управління, висадилися на південному узбережжі Куби.
Операція завершилася повним провалом. Кубинські урядові війська швидко розгромили десант, а режим Кастро отримав потужний політичний козир. Перемога дозволила революційному керівництву представити себе захисником національного суверенітету перед обличчям зовнішньої агресії.
Іван Гудзенко
