Народившись у Кірені (територія сучасної Лівії), Карнеад здобув освіту в Афінах, де згодом очолив Нову академію — філософську школу, засновану Аркесілаєм. Основною метою Нової академії було розвинення ідей скептицизму, зокрема критики догматичних підходів до пізнання. Карнеад продовжив традицію Аркесілая, розвиваючи концепцію «епохé» (призупинення судження), яка стала центральною в його філософській системі.
У 155 році до н. е. Карнеад разом із іншими грецькими філософами відвідав Рим у складі дипломатичної місії. Під час свого перебування він виголосив дві публічні промови, які демонстрували його унікальний підхід до філософської аргументації. У першій промові він доводив необхідність справедливості, тоді як у другій — заперечував її значення. Цей метод аргументації «за і проти» (in utramque partem) став характерним для антидогматичного скептицизму Карнеада та викликав значний резонанс серед римської публіки.
Філософські погляди Карнеада
Основою філософії Карнеада було заперечення можливості досягнення абсолютного знання. Він критикував як епікурейську, так і стоїчну філософію, вважаючи їхні теорії непереконливими. Зокрема, Карнеад заперечував існування надійного критерію істини, який би дозволяв відрізнити правдиве знання від хибного. На його думку, почуття та інтелект не можуть гарантувати достовірність знання, оскільки вони схильні до помилок і ілюзій.
Ця позиція знайшла своє відображення в його критиці стоїків, які вважали, що істинне знання можливе через «каталептичні уявлення». Карнеад заперечував цю ідею, стверджуючи, що жодне уявлення не може бути абсолютно достовірним. Натомість він пропонував використовувати ймовірність як критерій для практичного життя, що дозволяло б ухвалювати рішення, не претендуючи на абсолютну істину.
Вплив Карнеада на римську філософію
Виступ Карнеада в Римі мав значний вплив на розвиток філософської думки в Римській республіці. Його аргументація викликала інтерес до давньогрецької філософії серед римських інтелектуалів, водночас спричинивши побоювання з боку консервативних кіл, які бачили в його ідеях загрозу традиційним цінностям. Незважаючи на це, ідеї Карнеада знайшли своїх послідовників, зокрема через його учня Клейтомаха, який зберіг і розвинув його вчення.
Іван Гудзенко
