Народилася восени 1885 року в німецькому містечку Бланкенез, яке на той час входило до прусської провінції Шлезвіг-Гольштейн (сучасна територія міста Гамбург). Дитячі роки Карен не були такими щасливими, хоч її сім’я була забезпечена. Більша частина уваги батька Берндта Данієльсена, норвежця, німецького громадянина зосереджувалася на синах. А до дівчини не було ніякого діла.
В усякий спосіб батько, будучи капітаном корабля бажав відкупитися від дочки дорогими заморськими дарунками. Карен відчувала, що надто обділена цим, їй не вистачало справжньої любові матері. Але матір’ю Клотильдою – голандкою не поділялися ніжні почуття доньки. Вона могла виявити гнів, дратування.
У дев’ятирічному віці Карен зрозуміла необхідність надії лише на себе саму (любов, заохочення, виховання). З 1906 року – вступає на навчання до Фрайбургзького університету, котрий став престижним вищим закладом для жінок, що могли здобути медичну освіту. Хоч батьки настоювали на іншому закладі, дівчина пішла проти їхньої волі.
З 1908 року – перехід до Гьоттингенського університету. У 1913 році – отримує ступінь доктора медицини при Берлінському університеті. Карен вийшла заміж за Оскара Горні. Їхні погляди зійшлися у сфері психоаналізу. Одруження відбулося у 1909 році. Подружній обов’язок змусив Оскара залишити назавжди медичну справу і знайти більш прибуткову справу для забезпечення своєї сім’ї. Він змінив медицину на промисловість. Від шлюбу в Оскара з Карен народилося троє дітей: двоє хлопчиків і одна дівчинка (майбутня акторка). З 1923 року – у зв’язку з банкрутством фірми чоловіка і постійних конфліктів з ним Карен вирішує розірвати подружні стосунки. У 1926 році забрала від нього дітей, а 1937 року – подає на розлучення з Оскаром.
Навіть роман з Еріхом Фромом не приніс бажаних результатів. Ще значно раніше Карен зарекомендувала себе прекрасним науковцем у сфері психоаналізу, засновуючи у місті Берліні психоаналітичний інститут. Карен приходилося досить важко в житті, велася боротьба з собою, не здійснення відчайдушних кроків, серед яких самогубство. Беручи за приклад материнство, науковець намагається зробити побудову жіночої психології. З 1932 року з пришестям нацистської політичної влади Гітлера, Горні побоюючись за особисте життя і свої дітей емігрує в США. В Америці здобула популярність, оскільки там відкрився більший горизонт психоаналітичної діяльності. З 1937 року виходить перша книга науковця під назвою «Невротична особистість нашого часу».
У праці описано, що це за людина, яка страждає хворобою неврозу; її внутрішні конфлікти; яким чином допомагає психоаналіз при агресії, незадоволенні, страху, при не впевненому почутті. Горні була розроблена теорія неврозу в психології. Згідно позиції психоаналітика, неврозом слід вважати постійний стан на реакцію щодо негативних подій: коли втрачається дорога людина, відбувається розлучення, тощо.
Тримаючись власного досвіду, говорить про необхідність пошуку ключа до розуміння неврозу в дитячі роки. А тому невротиком, на її думку, людина стає ще з дитинства, що спостерігається на чуттєвій тривозі. Горні виділено два таких види. Перший – характеризується фізіологічною тривогою (чогось боїшся, не можеш задовільнити фізичні потреби). Другий – психологічний (відчуття страху в неможливості реалізації власного «я»).
Через те 100% компенсації двох тривог призвели до утворення нарцисизму.
У свої шістдесят сім років Горні веде боротьбу за життя з важкою хворобою – раком. Взимку 1952 року Карен померла. Похована в місті Нью-Йорку. Після себе залишила колосальні праці, які і досі користуються великим інтересом та попитом серед сучасних науковців по дослідженню психоаналізу.
Пегас
