Канон лікарської науки – колосальна праця перського науковця Ібн Сіни (Авіценою його називали в західноєвропейському світі), котрою послуговувалася уся Європа. Вказаний вище твір «Канон лікарської науки» (Аль-канун-фіт-тібб) написаний в ХІ столітті нашої ери. Праця виконана арабською мовою, перший раз опублікована у 1020 році. Необхідно зазначити також і те, що філософським книгам Ібн Сіни не пощастило, їх просто спалили, але з усіх них  все ж таки вдалося уціліти одній «Канону лікарської науки».

У ХІІ столітті унікальна праця перекладається з арабської на латинську мову, поширюючись в рукописах. Текст праці латиною видали у 1473 році, в арабомовному варіанті – 1593 році. У XV –XVІІІ столітті європейці зробили двадцять дев’ять видань. У праці містилися запозичені Ібн Сіною знання медицини з Греції, Риму, Індії, Середньої Азії.

У роботі, Авіценна старався не допустити помилок та омани попередників. А тому здійснив критичний розбір та перегляд попереднього спадку. Найбільшого розвитку медицина набуває  в період XVІ-XVІІ століття. Праця заслуговує на отримання статусу медичної енциклопедії, оскільки торкається важливих проблем фізіології людини та лікування різних недугів. П’ять століть поспіль її використовують в якості посібника при університетах.

Загальна складова праці – 5 книг. Перша книга має чотири частини, де викладена медична теорія, що таке власне медицина, розуміння понять «про хвороби» як вберегти здоров’я, існування способів лікування. Друга книга містить вчення Авіцени стосовно «простих ліків», природного походження, випробовування ліків. Міститься перелік вісімсот одинадцяти засобів, з вказівкою на дію, у який спосіб застосовувати, дотримуватися  правил при зборі та збереженні ліків.

У книзі третій, об’ємній за розміром, присвячуються проблеми, пов’язані з патологією та терапією (вродженні хвороби та методи їхнього лікування), кожен розділ має анатомно-топографічний вступ; у четвертій – методи хірургічної операції (вивихи, переломи, видалення пухлин, гнійних запалень, заразних недугів) , вчення про лихоманку. В п’ятій  книзі містилися  складні ліки, отрути та протиотрути.

Із дві тисячі шістсот лікарських засобів, які описав Авіцена у своїй праці рослинне походження мають лише тисяча чотириста. Авіценою розроблено лікарські препарати, більшість увійде до наукової фармакології. Крім слова, трави, ножа, надається перевага лікуванню лікарськими засобами. Пізніше для вшанування цього вченого шведський вчений Карл Лінней назве одне із рослинних сімейств – авіценією. Авіценною вводиться профілактика.

Ібн Сіна дає вказівку, за якою для режиму збереження здоров’я необхідно займатися фізичними вправами, добре харчуватися, спати. Він описує реабілітаційний та лікарський масаж, рекомендує закалювання, водні процедури як складових оздоровчої фізичної культури. Ним створюється гіпотеза щодо факторів зараження інфекційними хворобами, а також йому приписують існування дрібної невидимої істоти, що відіграє роль в передачі та поширенні інфекції (через вісімсот років гіпотеза Авіцени буде підтверджена Луї Пастером).

Описуються хвороби: чума, холера, жовтуха, аналізуються причини, симптоми важкої хвороби  та способи її лікування (менінгіт, язва шлунку). Але Ібн Сіна пропонує лікування пацієнта, а не хвороби, розглядати порушення організму, взаємодію з навколишнім середовищем, адже терапевтичний ефект може бути досягнутий при ньому. У медичній сфері наголошує на сімох факторах: рівновага натури, вибір їжі, очищення тіла від залишків, збереження правильної будови тіла, врівноважений фізичний та душевний рух. Воно відноситься  до здорового способу життя.

У праці знаходимо термін «мізадж» (у перекладі з арабської мови — змішання). Під «мізаджем» треба розуміти темперамент, конституцію, «натуру». Прослідковуються чотири рівні мізаджу: гарячий, холодний, сухий та вологий. Врегуювати мізадж на думку Авіцени можуть розчинені, підігрівальні, обпалювальні, охолоджені, роз’єднані, заживлені, загально укріплені, очищувальні, заспокійливі. Знання мізаджу застосовувалися в інактивації отруйних властивостей ліків.

Досить добре Авіценою розписана анатомія будови та фізіологічна функція організму дитини. Якраз у власній праці наголошує на тому, що дитину потрібно виховувати всесторонньо аби в майбутньому з неї виросла добра, розумна, вміла, фізично здорова людина. Важливий акцент зміщував на внутрішньоутробному розвитку ембріона, попереджає про можливі випадки порушень дитячого організму з впливом причин, які виникають внаслідок формування, увага приділялася правильній методиці пологів так як через них визначається подальший розвиток дитини.

Ним представлена вікова періодизація людського життя, яку розділив на три етапи. Перший етап включає в себе дитину (відсутність функція руху), другий – дитинство (організм зміцнюється, не повне випадіння та виростання зубів), третій – підлітковий (статева зрілість). Здійснюючи такий поділ Ібн Сіна водночас розглядає розвиток та дитячі хвороби.

В описі щодо годування новонароджених немовлят, Ібн Сіна підкреслював перевагу грудного молока, яке він прирівнює з їжею, котру дитя отримало у внутрішньоутробний спосіб. В результаті відсутності грудного молока в матері рекомендував покращене харчування її ж самої або ж найняття годувальниці (основні вимоги: вік, зовнішній вигляд, характер) молоко якої має бути якісним, відповідний режим годування. Але одного молока дитині буде недостатньо, а тому, коли їй буде 5-6 місяців от тоді виникає необхідність в легко засвоєній їжі; як тільки з’являться зубчики – можна давати хліб з водою та молоком.

Поступово потрібно відлучати дитину від годування груддю. У «Каноні лікарської науки» зазначений термін годування дитини – два роки. Крім того потрібен спеціальний режим та догляд. Авіценна як лікар подає прекрасні поради: для збереження дітей від падіння, ударів, забирання колючих та ріжучих предметів від місць, де діти можуть перебувати. Фізичні вправи є дуже корисними при нормальному рості та розвитку дітей. Застерігаючи від фізичного впливу, попереджає про зворотну дію.

Лікарем робиться опис патологічного стану з лікуванням хворих дітей грудного віку. Діагностування має ґрунтуватися на об’єктивних даних – опитування, результати переглядів, визначення пульсу, вологість, сухість шкіри, фізіологічні виділення. Досліджуючи патології, Авіценна старається розкрити причини хвороби і вже дивлячись них побудувати лікування. Лікування Авіценна призначав в залежності від ваги дитини. «Каноном лікарської науки» описано проблеми грудних дітей, які стосуються прорізування зубів,  розладів дихання, висипки, грижі та інші.

Описуються ознаки глинистої дитячої інвазії (поява черви в животі, в площині заднього проходу). Із появою довгої черви застосовується лікування настоєм цітварної полині, контроль і слідкування за прийняттям дози ліків, співвідносно до сил дитини. У ХІХ столітті Калєром та Альмсом виділено речовину цітварного полину – сантонін (найкращий засіб, що має глистогонний ефект).

Крім цього, лікарем описуються симптоми, лікувальні методи у хворобі нервової системи дітей, особлива увага зосереджена на профілактиці захворювання. До таких захворювань Авіцена відносить менінгіт, менінгоенцифаліт, гідроцефалію, епілепсію, неврози. Несприятливою ознакою в менінгіті Авіценна вважає косоокість, зменшення одного ока. Закінченість, логіка виводів, висновків визначають Ібн Сіну як великого вчителя для наступних поколінь. Ібн Сіні  віддана належна шана сучасною наукою як  науковцю, мислителю, гуманісту.

Пегас

Поделитесь эмоциями

Супер статья
1
Я доволен
0
Любовь
0
Так себе
0
Глупо
0

Интересно почитать:

Іслам

Сіффінська битва

Сіффінська битва – це одна із найбільших військових баталій в історії ісламу. Передумовою війни стали ...
Історія

Андронік ІІ Палеолог

Адронік Палеолог – видатний державний, культурний діяч, син Михаїла VIII Палеолога імператор, правління котрого було ...
Історія

Михаїл VIII Палеолог

Михаїл Палеолог – візантійський імператор з династії Палеологів, державний і культурний діяч. Народився у 1224 ...

Написать комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *