У 1730 році у Східній Європі займається формуванням руху «вільних каменярів». У місті Петербург стає засновником масонської ложі. У 1739 році очолює ложе в статусі Великого Провінційного Майстра вільних каменярів імперії. З 1740 по 1741 роки – Кейт призначається як Управитель України (тоді ї називали Малоросією), наказний гетьман українського козацтва, займав відповідальне місце в правлінні гетьманського уряду (українська автономія під Російською імперією).
Робить спроби відстоювання прав українців в Російській імперії, демонструючи себе як гуманного управителя. Кейт здійснює ініціацію в масонство козацьку аристократію, сюди ж долучаються студенти-українці, котрі отримують освіту в Західінй Європі. Масонство приймає Петро Орлик, а після нього гетьман України Кирило Розумовський. Останнім утворюється група масонів, котрі були вихідцями зі шляхти.
Відкриття університетів в Україні стало безуспішним (Суми, Катеринослав, Чернігів, діяла заборона цариці Катерини ІІ щодо масонства та так званого «просвітництва». Думки щодо Григорія Сковороди, що той масон дещо сумнівні, але не спростовані. Проводилася пропаганда спадщини Сковороди в колах масонів, сюди можна віднести Олександра Лабзіна, Михайла Антоновського, Михайла Ковалинського (його ім’я носить масонське ложе).
Крім того масонці-українці досить себе гарно продемонстрували в науці, літературі, живописі та музиці у Східній Європі, в основному це такі представники як Лодій та Сохацький (філософи), медики Самойлович, Амбодик, письменники Погорєльський, Котляревський, композитори Бортнянський, Березовський, Ведель, художники Боровиковський, Левицький. Так наприклад українським масоном Василем Капністом було написано «Оду на рабство», спрямовану проти кріпацтва України з метою ліквідації Російською імперією, здійснюється пошук шляхів для того, щоб утворити незалежну українську державу, іншим – правознавцем Семеном Десницьким розроблявся проект тотального перетворення державного ладу в Східній Європі.
По суті масонським колом формується інтелігенція у Східній Європі. А тому філософом Василем Зеньківським воно описувалося наступним чином: відбувається формування основних рис майбутньої «передової» інтелігеніції, де перше місце займає моральний примат та усвідомлення обов’язку соціального служіння. У 1774 по 1784 роки в Україні, яка тоді ще входила до складу імперії існували так звані «військові похідні ложа». У 1784 році одне із таких лож під назвою «Безсмертя» Немирів-Київ заснували російські офіцери, об’єднавшись з варшавським ложем «Катерина під Північною Зіркою», будучи підпорядковані «Великому Сходу Польщі», працюючи в Союзі елангінського ложа «мовчазні». Допускаються думки, що до цього ложа міг належати філософ Сковорода.
Чорноморським флотом України командував ідеолог флоту США «Чоний Корсар» американський масон Джон Джонс. Саме він у 1788 році, командуючи Дніпровською гребною флотилією знищив турецьку флотилію. У тому ж самому році в місті Київ доктором медицини, цілителем-екстрасенсом Йоганном-Георгом-Генріхом створюється ложе під назвою «Три колони», а до цього в Житомирі існувала ложа «Розсіяний морок». Подальші утворення лож спостерігаються у Харкові – ложа «Чистосердя», друга – в місті Кременчук.
У 1792 році указом імператриці Катерини ІІ будь-яка діяльність масонства піддавалася забороні. Масонських лідерів заарештовували, висилаючи до маєтків. Масонство почало занепадати, уся література масонського характеру спалювалася. Варто також відмітити те, що стосується діяльності перших масонських лож на Заході України, адже виникає воно в аристократичному середовищі. Так на Волині у селі Вишнівці виникає шотландське ложе «Три брати» (1742 р.), засноване французьким генералом П’єром де Лефортом та коронним підкормним Литовським Яном Мнішеком. Ложе привернуло увагу генерала, гетьмана Великого князівства Литовського князя Михайла-Казимира Огінського.
Наступна ложа «Три богині », «Три білих орли» засновується французьким масоном Франсуа Лонгшамом у Львові. У цьому місті французьким абатом Баудіном засновується ложе розенкрейцерів «Три білі Троянди», потім виникала низка інших, зокрема «Йосип до імперського Орла», «Досконалої рівності», де останньою утворено Національний Схід Королівства Галичини і Володимирії. З нею підтримує контакт ложе «Щира приязнь». Ложе «Абсолютної вірності» зосереджується в місті Кам’янець-Подільський. Ложае було відкрито Станіславом Щесним-Потоцьким, котрим створено унікальний парко-палацовий комплекс «Софіївка» в Умані.
В результаті другого поділу Речі Посполитої, Галичина опиняється під владою Австрійської імперії, що призвело до припинення існування польського «Великого Сходу». В тім це не завадило масонам пробитися крізь «австрійську стіну». Львів стає центром утворення ложа австрійського спрямування «Фенікс до круглого столу», «Щирої приязні», «Досконалої рівності». Відтак відбувається справжній бурхливий сплеск масонських кіл західноєвропейських країн, таких як Австрія та Німеччина. Процеси зумовили виникнення «реформаторського масонства», підтриманого філософами-масонами Фіхте, Гердером, письменниками Гьоте, Лессінгом.
Відбувалися виходи з одного ложа і заснуванням іншого, до прикладу можна взяти ложе «Щиросердної людини», заснованого викладачами Львівського університету, очоленого угорським філософом Ігнацієм Фесслером. Масонами-професорами університету створюється «Руський інститут». У місті Дубно відкривають ложе «Довершений секрет», яке переростає в святоіванівське «Волинське ложе» з співпрацею семи лож українського Правобережжя.
Проте і тут діяла заборона австрійського імператора, зовнішня політика якого призвела до розірвання зав’язків масонських лож на території Галичини. З 1795 року імператором Францом І було видано наказ про заборону масонської діяльності по усій території Австрійської імперії. Прорив масонства відбувся у 1801-1821 роках, який став називатися «золотим століттям», цьому посприяв імператор Олександр І.
Масони намагалися втілити грандіозний проект, який би призвів до перетворення в державі, суспільстві, виховав нову людину, утвердив Конституцію, звільнивши селян від кріпацтва, зміцнив парламентаризм, призвів до змін імперії. Робота розпочалася з гімназії, ліцеїв, університетів з метою виховання нового молодого покоління інтелігенції, а це забезпечувало насамперед вибух в російській та українській культурі, науці, освіті, зрештою у новій молодій цивілізації.
Офіційно ухвалений рішенням російського імператора Олександра І масонський Орден мав усі шанси на успіх, існували й перешкоди – оточення правителя «негласний комітет», які прагнули глобальної реформи, переходу до конституційної монархії, церковної реформи. Масоном графом Серерином Потоцьким підтримується Харківський навчальний округ та університет. Велику перевагу у формуванні викладацького складу університету мав поет, філософ Йоганн Гьоте, за рекомендацією сюди запросили професорів з Вюрцбургзького, Віттембергзького, Лейпцігського, Геттінгенського, Франкфуртського університетів.
Ніжинський ліцей очолив масон. доктор філософії та медицини Іван Орлай, який пізніше був переведений в Одеський Рішельєвський ліцей. У Полтаві відкрили ложе «Любов до істини», ініціатором якої став полтавський губернський маршалок Сергій Кочубей, а його організатором – князь Микола Рєпнін-Волконський, котрого русофіли підозрювали в українофільстві, називаючи «другим Мазепою».
В Одесі теж діяла масонська організація. Ініціація щодо заснування Одеси належала віце-адміралу флоту Російської імперії, масону Жозепу де Рібасу-і-Бойонсу. Керівництво Одеси зосереджувалося в руках герцога де Рішельє, прозваного «Дюком». Тут розпочала свою діяльність масонська ложа «Нептун» або як її ще називали «Понт Евксинський». У перемозі над Наполеоном, де Рішільє відправляється у Францію, а нас воє місце призначає генерал-майора, шотландця Томаса Кобле та військового коменданта, масона Михайла Бороздіна.
По проханню де Рішельє, Олександр І призначає на пост градоначальника Одеси Людовіка де Ланжерона. Рішельєвський ліцей стає центром масонської освіти, тому не виняток, що професора, які викладали в західноєвропейських університетах залишалися масонами. Тісна дружба з професорами цього ліцею зав’язувалася у масонів-класиків: російського Олександра Пушкіна та польського Адама Міцкевича.
В тім торжество масонства не було довготривалим. 1 серпня 1822 року Олександром І був підписаний рескрипт «Про знищення масонських лож та усіляких таємних товариств». Таким чином з ложами в Російській імперії раз і назавжди було покінчено. У місті Рівному в 1833 році зафіксовано діяльність таємної ложі «Увінчана добропорядність». Необхідно також зазначити, що прихильником одеської масонської ложі став граф Кирило Розумовський . До того ж масонами були ті, які звільнили Тараса Шевченка з кріпацтва: художники Брюллов, Жуковський, професор Григорович, граф В’єльгорські, Толстой, Мартос.
До масонів відносився Михайло Драгоманов, Іван Франко. Етап нового розвитку масонства у ХХ столітті став зумовлений культурними, суспільно-політичними процесами в Україні. У ході таких процесів відбулося утворення потужної «Великої Ложі України» та об’єднаних навколо неї лож. Досить цікавою є історія з масонським ложем «Нарцис», куди увійшов Скоропадський, Петлюра. Ще до революції 1917 року на Україні нараховувалося чотириста масонів.
У масонську ложу «Київська зоря» як не дивно потрапили: Грушевський, Єфремов, Ніковський та інші діячі майбутньої УНР. Подібні ж ложа спостерігалися в таких містах як Полтава, Вінниця, Катеринослав, Одеса, Харків, Житомир, Бердичів, Чернігів. Рівне, Проскурів, Херсон, Ялта.
У першій половині ХХ століття завдяки політичним репресіям радянської верхівки припинили своє існування масонські ложа. Теж саме очікувало на масонство на території інших держав. З перших початків ХХІ століття в Україні розпочинається процес відродження масонства, де провідне місце зайняла паризька ложа «Голос України». На сьогодні діє Велика Ложа України як складова чотирьох лож «Україна», з приєднанням львівського ложа «Світла». До речі її визнають усі світові держави.
У 2011 році затверджено структуру світового масонства України: Вища рада генеральних інспекторів, Суверенний Великий Командор, Капітул, Ареопаг та інші.
Пегас
