Раббі Йоель був найбільшим ідеологом ультра ортодоксального іудаїзму, затятим противником сіонізму, об’єднання єврейського народу на історичній Батьківщині — Ізраїль. Він вважав, повернення і об’єднання євреїв може відбутися тоді, коли всі інші народи світу з цим погодяться.
Після порятунку Йоеля Тейтельбаума з гетто організованого німцями в Угорщині, в 1944 році, відкрив центр Сатмарських хасидів в Уільямсбергскому районі Брукліна в Америці.
Після Голокосту Сатмарський рабинський суд в Брукліні став центром для багатьох тисяч благочестивих угорських євреїв, які врятувалися від війни. У Брукліні єврейське життя довоєнної Угорщини була відновлена майже без змін, і Сатмар раббі був особливо відомий своєю щедрою допомогою в переселенні усього єврейства. Він також був відомий своєю непохитною і все більш запеклою опозицією сіонізму, державі Ізраїль і всіх інших форм іудаїзму, які відрізнялися від його власного ультра ортодоксального способу життя.
Його праці, хоча і відображають велику рабинської ерудицію, носять політичний характер, включаючи часто повторюване звинувачення в тому, що Голокост був божественним покаранням за злі діяння сіоністських і асиміляційних євреїв.
У цьому сенсі Сатмар є «останню крапку» деяких традиційних єврейських поглядів, але більшість інших єврейських груп, включаючи інших хасидів, дивляться на нього з ворожістю, вважаючи його надмірно самовдоволеним і нереалістично ворожим до сучасного світу.
В даний час в Америці знаходиться кілька громад Сатмарського хасидів, а також в Єрусалимі. Сатмарські хасиди, які живуть в Ізраїлі не служать в армії, не визнають владу суду в Ізраїлі, не ходять голосувати, не платять податки.
За власними оцінками чисельність хасидів руху Сатмар становить 120 тис. По всьому світу. За оцінками незалежних джерел, їх не більше 50 тис.
Іван Гудзенко
