Іоанн Солсберійський – представник середньовічної епохи, проявив себе теолог, схоласт, педагог, письменник, шартрський єпископ.

Народився між 115 та 120 роком нашої ери у південній частині англійського міста Солсбері. Отримавши освіту, почав займатися богослов’ям, приєднується до паризького кола видатних діячів, таких як Абеляр, Мєлєнскій, Вільям Коншський. При отриманні  священного сану, здійснював служіння, був обраний секретарем канцлера. З 1154 року – призначається на посаду секретаря кентерберійського  архієпископа Теобальда. Мав неабиякі здібності в дипломатії. Ним були написані праці з політики та педагогіки, зокрема «Полікратик», «Металогік».

Іоанн Солсберійський

Першою книгою  підкреслюється будівництво держави та суспільства, автором висловлюється прихильність до ідей правильного управління державою, міркування щодо необхідних якостей володаря та шляхів досягнення. Друга книга є типовим твором з педагогіки, відноситься до середньовічного періоду. Так виникла педагогіка я к окрема галузь знань про людину.

Металогіка – книга, яка є свого роду інструкцією як на теорії та практиці викладаються дисципліни тривіуму, запитання психології учня та те як логічно подається сам матеріал). У творах автора прослідковується простота, стрункість, логічний виклад, стиль, сама мова як еталон середньовічної науки. Важливе значення відіграють листи.

З 1161 року – заняття архієпископської кафедри Томасом Бекетом. Саме Бекет не давав можливості королю Генріху ІІ посягати на церкву. Інші праці Іоанна стосувалися тираноборчих мотивів. Через такий вчинок з королем, Бекет переслідувався, а 1170 року підступно вбитим. Солсберійський призначається на кафедру і возводиться в сан єпископа в Шартрському соборі. Коли Гільйом Шампанський помер, то наступником після нього став Іоанн Солсберійський. Помер восени  1180 року  у французькому місті Шартр. Наступником після смерті архієпископа шартрського став Петро Целлійський.

Пегас