Назва залу — мандапа, перед ним — передпокій з портиком. Навколо головної будівлі розташовуються будівлі для розміщення паломників, статуй богів, проведення ритуалів. Храми зазвичай кам’яні, поруч знаходиться водойма (Кунда) для обмивання.
Всі індуїстські храми прикрашені скульптурами, розписами на стінах, підлога вкрита циновками або килимами. Перед входом парафіяни знімають взуття.
Вхід позначений зображеннями священних тварин та інших символів на тканинах — полотнищах. Навколо храмів зведені паркани з декількома воротами, на півдні країни ворота у вигляді веж.
Чи не в кожному храмі туристам дозволено відвідувати святилище. Раніше його треба обійти тричі, з читанням мантри. Після цього проводиться пуджа — поклоніння божеству. Це приношення дарів, запалювання пахощів, виконання священних піснеспівів і танців, мантр. Священнослужитель — брахман обслуговує Мурті, прикрашаючи і вбираючи його. Він же наносить на лоб парафіянам тилак — символічну прикрасу і одночасно знак посвячення, захисту.
Брахмани відрізняються зовнішнім виглядом. Як правило, вони бритоголові, на лобі нанесені різні символи, шия обвита намистом. Під час освячення храму брахман запрошує божество увійти в його скульптуру, виконану з дерева, металу або каменю, і почати приймати прихожан. Є храми, присвячені декільком Мурті, тоді в святилище стоїть кілька скульптур.
Практично при кожному храмі живуть священні тварини. Це переважно слони, для них біля храму побудовані вольєри. Вони обов’язково беруть участь в святкових ходах і обрядах. Є й інші священні тварини — корови, змії, мавпи.
Храмом управляє виборна рада, але найбільш значущі споруди курує Археологічне управління країни. У індуїстського храму є, крім релігійних, соціальні функції. При них створюються школи, бібліотеки, лікарні, іноді столові для бідняків.
Іван Гудзенко
