Термін ідеалізм почали використовувати наприкінці 17 століття, стосовно ідей Платона. Але на початку 18 століття цей термін почали вживати для позначення позиції,згідно якої зовнішній світ — це відбиток людського розуму. Популяризації терміну сприяв І.Кант, який назвав свою теорію пізнання «трансцендентальним ідеалізмом» .
Ідеалізм пояснює об’єктивну дійсність як ідею,дух,розум і навіть матерію розглядає як форму прояву духу. Об’єктивний ідеалізм( представники Платон, Шелінг, Гегель) більше схильні на бік об’єктивно існуючої ідеї. Суб’єктивний ідеалізм(Декарт, І.Г.Фіхте )- на бік суб’єктивного індивідуального розуму.
Отже, ідеалізм, який визначає речі як комплекси відчуттів і визнає буття , лише як свідоме існування, протиставляється реалізму, який стверджує буття дійсності, яка знаходиться поза свідомістю.
портал ФІР