Вже у 17 років Ангад одружився і поселився у місті Кхадурі. У Ангада народилося троє дітей: дочка Бібі Амро і два сина: Дасу і Дату.
Гуру Ангад був ревним прихильником індуїстської богині Дурги. Щороку разом зі своєю сім’єю здійснював паломництво до передгір’я Гімалаїв, до храму Дурги. Одного разу Ангад почув гімни гуру Нанака. Їх співав його сусід – сикх Джодха. Ангаду дуже сподобалися вірші Нанаки, і коли він здійснював паломництво до храму богині Дурги, то завітав до міста Картарпуре, де зустрівся із гуру Нанакою.
Після розмови із гуру Нанакою, Ангад назавжди залишився з ним і став сикхом. Ангад забрав свою сім’ю до себе і вони всі разом почали служити гуру Нанаці. Гуру Нанак вирішив, що після його смерті новим гуру буде Ангад. Коли помер гуру Нанак, Ангад став новим сикхістським гуру.
Гуру Ангад вирішив записувати проповіді і вірші гуру Нанаки, щоб зберегти в історії його ідеї.
Гуру Ангад почав систематизувати священну книгу «Аді Грантх», і додав свій 61 гімн. Також важливо, що Ангад підтримував общинне життя сикхів, вони утворювали власні поселення. Окрім того, гуру Ангад постає для сикхів не тільки релігійним лідером, але й державним лідером.
В історії сикхізму очолив повстання проти Могольських правителів Індії і, на диво, переміг, хоча йому допоміг Делійський Шах Шер Шах Сур.
Гуру Ангад помер 29 березня 1552 році в місті Кхадуре, він також проголосив нового гуру, ним став його учень Амар Дас.
Ігор Дмитрук
