За релігійною приналежністю Хань Фей, як і всі тогочасні аристократи, був послідовником даосизму. Приблизно в 14 років Хань Фей почав навчатися у відомого китайського філософа Сюнь Цзи, крім того полюбляв читати філософські твори Шан Яна, Шен Бухая, а також часто перечитував священу книгу даосизму «Дао Де Дзин».
Коли Хань Фею було 16 років він став радником правителя царства Хань. Хань Фей вважав, що шлях просвітлення правителя полягає у пошуках єдиного закону, тобто правитель повинен укласти своєрідну конституцію, по якій буде жити вся країна і тоді не буде міжусобиць між дрібними китайськими царствами. Така ідея про конституцію для об’єднання китайців була своєрідно інновацією і тому почалися різні трактування цих ідей.
235 року Хань Фей пише твір «Ремствування єдиного», в якому аналізує природу аристократії. Хань описує інтриги котрі відбуваються у палатах царя, де кожен феодал жадав наблизитися до правителя, щоб потім отримати більше земель і, звичайно, більшу владу. Хань Фей у цьому творі засуджує аристократію, показує, що аристократи не шукають Дао (шлях), а просто хочуть набити свої кишені грошима. За цей твір Фей залишився без своєї посади радника.
У 234 році Хань Фей написав новий твір «П’ять Паразитів», який став закликом для всіх китайських правителів. Хань Фей намагався показати якими повинні бути правителі Китаю. Хань критикує правителів за їх абсолютизм і пише, що цар не думає про свого кріпака, який годує його. Через висловлювання Хань Фей змушений тікати в гори Тібету. Його твори стали під забороною в царстві Хань. В 233 році Хань Фей закінчує писати найбільшу зі своїх праць «Фей Цзи».
Сучасні дослідження не погоджуються з тим, що Хань Фей — єдиний автор «Фей Цзи», адже її писали також його учні. «Фей Цзи» — це своєрідна бесіда мудреця і правителя, де мудрець доводить правителю, що Дао — це найважливіше поняття для правителя. Правитель повинен шукати правильний шлях (Дао), якщо Дао правителя це – гноблення свого народу то він і не цар, а простий узурпатор.
Хань Фей помер у 233 році, його твори були під забороною до 199 року до нашої ери, але потім стали основою полеміки між конфуціанством і даосизмом. Ось таким був Хань Фей — своєрідний революціонер у стародавньому Китаї.
Ігор Дмитрук
