Філософська теорія Анрі Бергсона, викладена у його праці «Творча еволюція» (1907), стала революційним підходом до розуміння еволюції, життя та інтелекту. На противагу механістичним і телеологічним концепціям, Бергсон запропонував динамічну модель, засновану на ідеї élan vital (життєвої сили) – творчого імпульсу, що лежить в основі буття. Його теорія акцентує на процесі становлення, новизні та непередбачуваності, відкидаючи жорсткий детермінізм попередніх філософських систем.
Критика детермінізму
До появи теорії Бергсона панували дві основні концепції еволюції:
- Механіцизм– вважав природу системою, що функціонує за законами причинно-наслідкових зв’язків, подібно до годинникового механізму.
- Телеологія– пояснювала еволюцію через досягнення певної мети, запрограмованої заздалегідь.
Бергсон заперечував обидва підходи, стверджуючи, що вони не враховують спонтанність і творчий характер життя. На його думку, еволюція – це не передбачуваний процес, а безперервне виникнення нового, що неможливо звести до механічних законів або кінцевих цілей.
Élan vital – життєвий імпульс як основа еволюції
Ключовим поняттям у філософії Бергсона є élan vital – творча сила, що рухає еволюцію. На відміну від матерії, яка підпорядкована законам фізики та хімії, життя проявляється як:
- Вільний імпульс, що постійно розгалужується;
- Непередбачуваний процес, який неможливо повністю пояснити науковими законами;
- Джерело новизни, що породжує різноманітні форми буття.
Бергсон використовував яскраві метафори для опису élan vital:
- Хвиля, що розходиться від центру, але в певний момент розгалужується;
- Артилерійський снаряд, який вибухає, породжуючи нові снаряди.
Ці образи підкреслюють динамічний і нелінійний характер еволюції.
Інтелект та інстинкт: дві гілки élan vital
Бергсон розрізняв дві форми пізнання, що виникли в результаті еволюції:
- Інтелект– аналітичний інструмент, здатний оперувати твердими об’єктами та логічними структурами, але нехтує потоком життя.
- Інстинкт– безпосереднє відчуття життя, ближче до його сутності.
На думку філософа, сучасна наука занадто покладається на інтелект, ігноруючи інтуїцію – здатність проникати в саму природу творчого процесу.
Вплив теорії Бергсона на філософію та науку
Ідеї Бергсона знайшли відгук у:
- Екзистенціалізмі (наприклад, у Жана-Поля Сартра);
- Феноменології (Моріс Мерло-Понті);
- Біології та теорії складних систем(концепція самоорганізації).
Його критика механістичного світогляду залишається актуальною в сучасних дискусіях про свободу волі, штучний інтелект та природу свідомості.
Філософська теорія Анрі Бергсона про творчу еволюцію та élan vital запропонувала радикально новий погляд на природу життя. Відкидаючи детермінізм, вона акцентувала на динаміці, новизні та свободі, що робить її актуальною і в сучасному науково-філософському дискурсі.
Дослідження Бергсона нагадують, що життя – це не просто механізм або запрограмований процес, а безперервне творче становлення, яке вимагає глибшого філософського осмислення.
Іван Гудзенко
