Історія релігійІсторія філософіїКонфуціанство

Філософія неоконфуціанства Чжу Сі

Чжу Сі вважає філософію засобом вдосконалення людини, релігію – засобом наближення до Неба. Філософія Чжу Сі змішана з релігією та політикою. Велику увагу Чжу Сі приділяє людині.

Людина – це втілення добра і зла, вона шукає шлях для правильного існування, а щоб знайти цей шлях потрібно бути віруючим і дотримуватися конфуціанських заповідей.

Людина, за вченням Чжу Сі, добра за своєю природою, але коли вона чинить злі вчинки то частина добра зникає, не зникає все зло тому, що кожна людина є особистістю і має шанс самовдосконалитись.

Коли людина самовдосконалюється вона очищає в собі закладений в ній небесний принцип і, тим самим, заслуговує прив’язаність Неба. Цей принцип спрямований проти даосизму, що підтримував байдужність Неба до людини.

В питанні людської природи Чжу Сі погоджувався з Мен Цзи, який також вважав її доброю. При цьому він пояснює, що під «природою», яку люди отримують від Неба, він розуміє тільки загальний принцип. Далі до неї домішується «ці». Єднання доброї природи принципу і «ці» створює індивідуальну природу, продуктом якої може стати як добро, так і зло.

Індивідуальна природа людей розрізняється в залежності від того, яке «ці» дісталося людині.

Як і інші категорії, «ці» – конфуціанського походження. Швидше це категорія загально китайської культури, у першу чергу натурфілософії, тобто філософії природи. Науковці відзначають її штучний характер. «Ці» розглядається в якості наповнювача, матеріалу.

У залежності від того, наповнювачем чого вважається «ці», воно розтлумачується по — різному. Оскільки в центрі конфуціанства знаходиться людина, то і «ці» виступає як наповнювач людського серця, яке в китайських світоглядних системах вважається зосередженням людської природи, органом думки і почуття.

З пояснень Чжу Сі виходить, що людська природа існує завдяки «ці», але його не можна прирівнювати ні до природи, ні до волі Неба. Оскільки «ці» є обов’язковим елементом особистої природи,  подальша доля людини визначається саме через це поняття.

«Ці»  це такий своєрідний центр людського світу і людина в цьому центрі є головним рушійним механізмом, вона – творець самої себе. На відміну від буддизму, Чжу Сі закликає не завжди відмовлятися від бажань, хоча він вважає, що потрібно утримуватися від непотрібних бажань. Такими непотрібними бажаннями він називає алкоголь, жагу до грошей. Всі ці бажання потрібно утримувати в рівновазі, не допускаючи ні надмірності, ні нестатку. Якщо буде рівновага бажань в людині та суспільстві, то люди наближаються до Всесвіту і збережуть рівновагу між Небом і Землею.

Філософія Чжу Сі – це своєрідне переосмислення філософських поглядів Конфуція. Саме Чжу Сі започатковує в конфуціанстві філософські пошуки самого себе. Його філософія стала класикою китайської культури.

 

Яка твоя реакція?

Радість
0
Щастя
0
Любов
0
Не завдоволений
0
Тупо
0

Интересно почитать:

Также в категории:Історія релігій