Антична Грецька філософія.
Сократ і етика питань.
Сократ вважав, що мудрість полягає в пізнанні власного невідомого і визнанні своєї невідомості. Його методики діалогів мали на меті допомогти людям розвивати свідомість та моральні цінності.
Платон та Ідеальна Держава.
У «Державі» Платон розглядав ідеальну державу, де кожен клас має свої обов’язки. Він вірив, що влада повинна бути в руках філософів, які володіють вищою мудрістю.
Аристотель і Нікомахова етика.
Аристотель визначав етику як вчення про щасливе життя. Він вважав, що важливо розвивати в собі чесноти та прагнути до золотої середини.
Римська мораль.
Сенека та стоїцизм.
Сенека, філософ стоїцизму, наголошував на тому, що влада повинна супроводжуватися моральними цінностями. Він підкреслював важливість самоконтролю та внутрішньої гідності.
Марк Аврелій та «Наодинці з собою».
Марк Аврелій, Імператор і стоїк, в своїх «Наодинці з собою» висловлював ідеї про саморозвиток, природну справедливість та сприйняття непереборності фортуни.
Давньоєгипетська етика.
Маат.
У давньоєгипетській культурі принцип «маат» визначав порядок, справедливість та гармонію. Віра в баланс між силами допомагало утримувати суспільство в порядку.
Месопотамійська мораль.
Кодекс Хаммурапі.
Кодекс Хаммурапі є одним із найдавніших збережених законодавчих актів. Він встановлював стандарти справедливості та визначав відповідальність за правопорушення.
Етичні ідеї Стародавнього світу великим чином вплинули на розвиток філософії та культури. Ці концепції визначали основні принципи моральності, справедливості та влади, які вплинули на подальший розвиток цивілізацій.
Іван Гудзенко
