Джордж Мур народився восени 1873 року в англійській столиці – Лондоні в родині аристократа Едварда Мура. Навчався в одній із пристойних на той час англійських шкіл. У молоді роки почав захоплюватися філософією, особливо велику увагу приділяв математичним науковим дослідженням Людвіга Вітгенштейна та аналітичній філософії Бертрана Рассела.Отримав прекрасну освіту в період навчання при Кембриджському університеті, після закінчення якого розпочав свою викладацьку кар’єру. Мур стояв на позиції обґрунтування неореалізму – нового філософського напрямку. Ним же було розроблено метод логічного аналізу. Для більшості дослідників стоїть питання: в чому полягав цей метод ?
Мур вважав, що поняття можуть існувати незалежно від самої свідомості. І так як ці поняття можуть досягатися лише інтуїтивним шляхом, то вони здатні вступати у відносини з думками. Судження людини будуються перш за все із самих понять.
Джордж Мур тримався такої точки зору: відмінність інших суджень полягає і в наявності поняття існування. Факт як форма судження без жодного доказу немає достовірної переконливої сили. Згідно онтології Мура, буття світу виступає як буття понять. Вже значно пізніше, думка філософа про природу факту (події) різко змінюється.
Мур виступає з критичної позиції по відношенню до суб’єктивного ідеалізму. Свою критику він направляє на принцип Берклі, доказуючи у такий спосіб деяку логічну неправомірність побудов. Аналіз Мура заставляє зробити перегляд то, що на справді є відчуттям. Тому це питання вирішувалося ним як різниця між матеріальним об’єктом, а також відчуттям.
Про свої детальні дослідження він описує у працях «Декілька суджень про сприйняття». В ході своїх досліджень Мур зрозумів, що існування матеріального світу напряму залежить від здорового глузду, притаманного англійській філософській традиції. У праці «Захист здорового глузду» Мур зазначає, що здоровий глузд може визначатися через всезагальність. На відміну від картезіанців, Джордж Мур вказує замість індивідуальної достовірності існування «Я» на всезагальне переконання людей у справжньому бутті їхніх власних тіл.
На думку філософа це робить критику не такою вже самостійною. Про що автор особливо зазначає у праці «Докази зовнішнього світу». Філософський послідовний аналіз здорового смислу до кінця ще не втілений. З погляду Мура вважається складною проблемою.
В етичній ідеї він притримувався позиції інтуїтивізму. Це досить чітко підкреслюється у двох його працях: «Підстави етики» та «Принципи етики». Латино мовна праця відображає собою традицію створення концепції автономної етики, що може бути обґрунтована ніякою іншою реальністю як релігією. Праця в першу чергу присвячена проблематиці мета етики. Етика розглядається на аналізі своєї мови і водночас зв’язує усю етичну теорію, поєднуючи в єдину систему погляди Джорджа Мура.
Як бачимо, Мур створив цілу етичну теорію. Наприклад, Мур розрізняє «добро як таке» та засіб. Тому в даному випадку перше із них вважається поняттям невизначеним, оскільки інші поняття людина здатна осягнути лише інтуїтивно. Будь – які спроби визначити поняття і вивести саму етику із наявних поза етичних явищ є на думку Мура «натуралістичною помилкою». Мур вважає, що «добро як засіб» можна розуміти також як осягнення «добра як такого», тобто є своєрідним аналізом зв’язку вчинків та результатів,що породжуються ними.
Тому правильно етичне є тотожним до максимально корисного, — як зауважує Мур. Окрім того існують ще й етичні приписи як дії, що приносять користь людині. Досконалість будь – якого доброго вчинку людини визначається об’ємом та універсальністю досягнення людиною добра.
У площині дослідження етичної аксіології Джордж Мур визначає зміст усіх цінностей як визначений стан людської свідомості. Найбільшого рівня ціннісного насичення набувають задоволення спілкуванням та насолода естетичним (прекрасним). Вже у ХХ ст. етична концепція англійського аналітика і філософа Мура стає однією із фундаментальних. Його концепція зберігає за собою етику як самостійну і структуровану частину у площині філософського знання.
Аналітична філософія Мура відіграла чимало важливу роль у становленні філософської науки другої половини ХХ століття.
Джордж Мур помер восени 1958 року і був похований у місті Кембридж (Великобританія).
Богдан Стрикалюк
