Все актуальнішими та популярними стають у наш час  індуїстські практики, які називаються – йогою. Тенденція  поширення  таких практик спостерігається  у сучасному глобалізованому світі. Однією із таких практик східноорієнталістського типу є джняна – йога. Власне, що ж це за практика і з чим конкретно вона пов’язана?  Справа в тому, що практика джняни-йоги полягає  в інтуїтивному знанні, що не піддається жодному логічному закону людини, по суті вона є алогічною.

Людина, яка йде цим шляхом, ставить перед собою філософські питання: про сенс життя та істинну природу. Вона має прикласти багато зусиль для досягнення успіху, зосередитись і зануритись в дослідження самої себе.  Отримання осяяння та істинного знання без них неможливе. Тобто це знання є інтуїтивним, невисловленим словами. Хоч шлях відкритий для кожної людини,  проте не всі ним йдуть.

Відбувається це,  коли людина поглиблена внутрішніми конфліктами, не має здатності  відчути розслабленість, відкинути записані ідеї та досвід, який вже сформувався, розум більшості людей направлений  на зовнішні об’єкти, є здебільшого розсіяний.  Тому іншим варто б розпочати з іншого шляху джняни-йоги,  але перед тим нехай очистять і заспокоять розум, зроблять його направленим в одному напрямку. Заглиблюючись в дослідження себе, людині варто шукати відповіді, які вимагаються від неї.

Початком джняни – йоги є відкинення усіх  понять. Людина, яка на шляху джняни-йоги  спустошує  розум, завалений стереотипами, концепціями, догмами, повинна задати  для себе питання: «Хто я?» .  Дана методика була  введена Махарішою.  Рамана Махаріша, йдучи шляхом джняни-йоги   повторював кожний ранок перед сніданком  протягом п’яти хвилин  питання: «Хто я?» .

Таке питання пронизувало усю істотність Махаріші, проникаючи глибоко  в прошарки свідомості, щоб її наповнити.  Дослідження може  відбуватися непереривним  як свідомо або ж несвідомо.  Питання повинно звучати в залежності від того,  що той, який шукає робить аж до дрібних та звичайних справ. Істотність того, хто шукає  є головною в дослідженні. Так досягається самореалізація.  Таким насправді є шлях «джняна – йога».  Іншими ж словами,  джняна-йога є методом напруженого роздуму,  який приводить до інтуїтивного знання.

Провідником на цьому шляху постає гуру (вчитель), який робить усе можливе для того, щоб учень  йшов цим шляхом, якщо він навіть і не знає його. Гуру здатен поставити так запитання, чи наприклад щось таке сказати,  що могло б здаватися учневі таким, яке  протирічить.   Питання від  гуру  може бути прямим або побічним, і учень, який  почув зауваження, залишає у собі  стійке враження. В учневі відбувається  процес пробудження, розум перебуває в кризовому стані,  він поглиблюється  намаганням відшукати  правильну відповідь на запитання.  Глибокі сили його свідомості схвильовані, розум ціленаправлений, відчувається максимально ефективна праця. За гуру стоїть вирішення  питання, чи підходить тому, хто шукає практика   джняни-йоги чи ні.

Богдан Пегас