Історія та походження
Хоча точне походження джайнізму залишається таємницею, його зазвичай пов’язують із Вардхаманою, відомішим як Махавіра, який був 24-м тіртханкарою цієї релігійної традиції. Джайни вважають, що їхні заповіді є вічними, і їх визнавали 23 мудреці в минулому, перед тим як Махавіра встановив їх у їхній сучасній формі.
Основні принципи та вірування
Джайнізм — це нетеїстична релігія, яка поклоняється не богу-творцю, а вищим істотам, так званим «девам». Вона вчить про концепцію карми, яка керує нинішнім життям і майбутніми втіленнями, і про те, як кожна людина може звільнитися від циклу перероджень і смерті (сансари) шляхом дотримання суворого духовного та етичного кодексу поведінки.
Джайнізм відзначається п’ятьма обітницями, які визначають думки та поведінку віруючих:
Ахімса (ненасильство): Повна відсутність насильства в усіх формах життя.
Сатья (говорить правду): Прагнення завжди говорити правду і уникати брехні.
Астея (не крадіжка): Відмова від крадіжки та будь-яких форм недобросовісності.
Брахмачарья (цнотливість або вірність подружжю): Збереження цноти і вірності в сімейному житті.
Aparigraha (без прикріплення): Відсутність матеріальних прикріплень і власності.
Ці обіцянки вимагають не лише зовнішньої дотримання правил, а й контролю за власними думками та почуттями. Віра вірних полягає в тому, що якщо людина може контролювати свої думки, вона може звільнитися від циклу перероджень і смерті.
Розвиток джайнізму відбувався в контексті загального руху релігійних реформ в Індії у 5-4 століттях до н.е. Релігійна традиція джайнізму змогла вижити завдяки підтримці королівських династій, таких як імперія Маур’їв, а пізніше відстоювала свої переконання під час переслідувань та впливу інших релігійних течій.
У сучасному світі джайнізм продовжує бути однією з важливих релігійних традицій, яка проповідує принципи ненасильства, етичної поведінки та духовного просвітлення. Ця традиція не тільки відіграє важливу релігійну роль для мільйонів віруючих, а й зберігає стародавні мудрості та філософські принципи, які можуть бути корисними для сучасного світу.
Іван Гудзенко
