Світ як поле кармічного поневолення
Для джайнізму характерне глибоко песимістичне бачення емпіричного світу. Космос не створений богом і не має початку, проте він є простором, у якому душі перебувають у стані кармічного ув’язнення. Карма в джайнізмі розуміється не символічно, а майже фізично: як тонка субстанція, що «прилипає» до душі внаслідок дій, слів і навіть намірів. Саме вона утримує душу в сансарі.
Душа як вічний принцип
Центральним поняттям джайністської філософії є джіва — жива душа. На відміну від буддизму, джайнізм визнає множинність душ і їхню вічність. Кожна душа за своєю природою є чистою, всезнаючою і блаженною, проте її справжній стан прихований кармічними нашаруваннями.
Ахімса як фундаментальний принцип
Найвідомішою етичною засадою джайнізму є ахімса — абсолютне ненасильство. Воно поширюється не лише на людей, а на всі живі істоти, включно з найменшими формами життя. Ахімса має не морально-емоційний, а онтологічний характер: будь-яке насильство створює нову карму і ще більше прив’язує душу до світу. Тому етика в джайнізмі є безпосереднім інструментом звільнення.
Радикальна аскеза
Джайнізм пропонує один із найсуворіших аскетичних шляхів у світовій філософській традиції. Самообмеження, піст, відмова від комфорту і контроль над тілом розглядаються як засіб «спалення» кармічних залишків. У своїй крайній формі аскеза може завершуватися добровільною смертю через повне виснаження, що розуміється не як самогубство, а як остаточне звільнення очищеної душі.
Пізнання і багатогранність істини
Цікавою рисою джайністської філософії є вчення про багатобічність істини. Воно стверджує, що жодне твердження не може вичерпно описати реальність з однієї перспективи. Ця ідея формує особливу епістемологічну культуру, в якій допускається множинність часткових істин без заперечення об’єктивної реальності.
Філософія як дисципліна життя
У джайнізмі філософія не є сферою абстрактних міркувань. Вона цілковито підпорядкована практиці життя. Теоретичні положення мають сенс лише настільки, наскільки вони допомагають душі звільнитися від кармічного тягаря. Це робить джайнізм однією з найбільш практично орієнтованих філософських систем Стародавньої Індії.
Порівняння з буддизмом
Попри зовнішню подібність, джайнізм і буддизм істотно різняться. Буддизм заперечує постійну душу і наголошує на середньому шляху, тоді як джайнізм утверджує вічність джіви і радикальний аскетизм.
Джайнізм є однією з найпослідовніших систем етичного максималізму в історії філософії. Він поєднав строгий онтологічний дуалізм, унікальну теорію карми і радикальну практику ненасильства.
Іван Гудзенко
