Джайнізм

Джайнізм як філософська система: ахімса, аскеза і шлях звільнення

Джайнізм сформувався в інтелектуальному просторі Стародавньої Індії приблизно в той самий період, що й буддизм. Його остаточне оформлення пов’язують з постаттю Махавіра, якого вважають двадцять четвертим тіртханкарою — тим, хто «відкрив брід» до звільнення. На відміну від буддизму, джайнізм не заперечує існування душі, але радикально переосмислює її стан у світі кармічної зумовленості.

Світ як поле кармічного поневолення

Джайнізм як філософська система: ахімса, аскеза і шлях звільнення

Для джайнізму характерне глибоко песимістичне бачення емпіричного світу. Космос не створений богом і не має початку, проте він є простором, у якому душі перебувають у стані кармічного ув’язнення. Карма в джайнізмі розуміється не символічно, а майже фізично: як тонка субстанція, що «прилипає» до душі внаслідок дій, слів і навіть намірів. Саме вона утримує душу в сансарі.

Душа як вічний принцип

Центральним поняттям джайністської філософії є джіва — жива душа. На відміну від буддизму, джайнізм визнає множинність душ і їхню вічність. Кожна душа за своєю природою є чистою, всезнаючою і блаженною, проте її справжній стан прихований кармічними нашаруваннями.

Ахімса як фундаментальний принцип

Найвідомішою етичною засадою джайнізму є ахімса — абсолютне ненасильство. Воно поширюється не лише на людей, а на всі живі істоти, включно з найменшими формами життя. Ахімса має не морально-емоційний, а онтологічний характер: будь-яке насильство створює нову карму і ще більше прив’язує душу до світу. Тому етика в джайнізмі є безпосереднім інструментом звільнення.

Радикальна аскеза

Джайнізм пропонує один із найсуворіших аскетичних шляхів у світовій філософській традиції. Самообмеження, піст, відмова від комфорту і контроль над тілом розглядаються як засіб «спалення» кармічних залишків. У своїй крайній формі аскеза може завершуватися добровільною смертю через повне виснаження, що розуміється не як самогубство, а як остаточне звільнення очищеної душі.

Пізнання і багатогранність істини

Цікавою рисою джайністської філософії є вчення про багатобічність істини. Воно стверджує, що жодне твердження не може вичерпно описати реальність з однієї перспективи. Ця ідея формує особливу епістемологічну культуру, в якій допускається множинність часткових істин без заперечення об’єктивної реальності.

Філософія як дисципліна життя

У джайнізмі філософія не є сферою абстрактних міркувань. Вона цілковито підпорядкована практиці життя. Теоретичні положення мають сенс лише настільки, наскільки вони допомагають душі звільнитися від кармічного тягаря. Це робить джайнізм однією з найбільш практично орієнтованих філософських систем Стародавньої Індії.

Порівняння з буддизмом

Попри зовнішню подібність, джайнізм і буддизм істотно різняться. Буддизм заперечує постійну душу і наголошує на середньому шляху, тоді як джайнізм утверджує вічність джіви і радикальний аскетизм.

Джайнізм є однією з найпослідовніших систем етичного максималізму в історії філософії. Він поєднав строгий онтологічний дуалізм, унікальну теорію карми і радикальну практику ненасильства.

Іван Гудзенко

Яка твоя реакція?

Радість
0
Щастя
0
Любов
0
Не завдоволений
0
Тупо
0

Интересно почитать:

Также в категории:Джайнізм

Джайнізм

Джайнізм у сучасному світі

Джайнізм підсилився завдяки тісно пов’язаним джайністським  співтовариствам, де загальні інтереси, відданість вірі скріплювалися.  Початок ХІХ ...
Джайнізм

Що таке джайнізм?

Історія виникнення джайнізму і його засновник Джайни вірять, що їхня релігія насправді існувала вічно. Вчення ...