Займався філософією разом з такими енциклопедистами як Монтеск’є, Руссо, Вольтером та Д’Аламбером. Дідро став ідеологом та творцем століття Просвітництва. Написав одну із найбільших праць «Енциклопедію або Тлумачний словник наук, мистецтво та ремесел» (1751 р.).
Досить критично ставився до Католицької церкви, викриваючи її помилки, проблеми та недоліки. Дідро не розділяв духовного та матеріального початку, визнавав, що існує лише матерія. Матерія володіє чуттєвістю . а різні складні явища є результатом руху частинок матерії.
Дені Дідро наніс удар по Одкровенню Католицької церкви, на якому і трималося духовенство, віднімаючи від неї право тлумачити Божу волю, мету цієї світобудови, нагороджувати та карати людей за їх вчинки, дав поштовх до розвитку природознавства. За політичними поглядами він був прихильником монархії, на чолі якої повинен стояти володар, що озброєний філософськими та науковими знаннями.
Дідро вірив у союз монархів та філософів , подібно до того як матеріалізм був направлений проти духовенства, яке краще передало «душі» філософам, і передати державну владу. Дідро побував у Петербурзі, розмовляючи з російською імператрицею Катериною ІІ довгими годинами. Деякі погляди філософа Дідро не дуже подобалися: знищення розкоші при дворі, допомогти усіма можливими засобами для потреб народу і його всезагального безкоштовного навчання. Імператриця виділила велику суму грошей для бібліотеки Дені Дідро.
Філософ був дуже задоволений такою допомогою зі сторони імператриці Катерини. Дідро став завідуючим бібліотекою, йому надсилалася платня від імператриці. Хоч у Франції зростала бібліотека, то в Росії панувала інша ситуація: кріпосне право, батоги, переслідування сектантів. Дідро став ідеологом буржуазії у літературних творах. Проклав шлях до буржуазно – сентиментальної драми у Франції.
31 червня 1784 року у м. Париж від шлунково – кишечного тракту помирає Дені Дідро.
