Ковчег Заповіту — один із найзагадковіших релігійних артефактів, який залишається предметом наукових дискусій, теологічних суперечок та популярних легенд. Згаданий у Старому Завіті як символ Божої присутності серед ізраїльтян, він зник після руйнування Першого Храму вавилонянами у VI столітті до нашої ери. Протягом століть виникали численні теорії щодо його долі, але жодна з них не отримала остаточного підтвердження.
Ковчег Заповіту в Біблії та історії
За біблійними текстами, Ковчег Заповіту був дерев’яним скринькою, покритим золотом, у якому зберігалися Скрижалі Заповіту, посуд із манною та Ааронів жезл. Він перебував у Святая Святих Єрусалимського храму, і лише первосвященик мав право входити до нього раз на рік — у День Викуплення (Йом-Кіпур).
Після вавилонського завоювання Єрусалима в 586 році до н. е. Ковчег зник з історичних записів. Деякі джерела (наприклад, 2 Маккавейська 2:4–8) припускають, що пророк Єремія сховав його в печері на горі Нево. Однак археологічних підтверджень цієї версії немає.
Ефіопська теорія: Кебра Негаст та Аксум
Одна з найвідоміших гіпотез про місцеперебування Ковчега пов’язана з ефіопським епосом «Кебра Негаст» («Слава царів»), написаним у XIV столітті. Відповідно до цього тексту, цариця Савська народила від царя Соломона сина Менеліка, який пізніше вивіз Ковчег із Єрусалима до Аксума.
Ефіопська православна церква Тевахедо стверджує, що Ковчег досі зберігається в церкві Святої Марії Сіонської в Аксумі. Його охороняє монах-довічний хранитель, який не має права залишати святилище. Оскільки доступ до реліквії заборонений навіть для дослідників, ця теорія залишається неперевіреною.
Незважаючи на численні теорії, місцеперебування Ковчега Заповіту залишається таємницею. Ефіопська традиція є найбільш деталізованою, але через відсутність незалежних досліджень її неможливо підтвердити. Археологічні знахідки, такі як стародавні печери біля Кумрану чи інші біблійні місця, поки що не дали відповіді.
Можливо, Ковчег був знищений ще в давнину, а його пошуки надихають нові покоління дослідників. Адже, як і інші великі реліквії, він залишається не лише історичним артефактом, а й символом віри та божественного захисту.
Іван Гудзенко
