Проблема при вивченні галльського язичницького пантеону полягає в тому, що в різних племенах одні і ті ж боги носили різні імена, а римляни намагалися осмислити цих богів зі своєї точки зору, даючи їм імена з римського пантеону, як це робив Цезар. Самими галлами ж ці імена вголос вимовлялися рідко, тому що боги вважалися сакральними. Вони являли собою уособлення різних природних елементів і стихійних сил, а так само деяких духовних аспектів людини.
На даний момент історики виділяють більше 400 імен різних галльських божеств, тут представлені деякі з них:
Альбіорікс — владика і цар світу.
Катурікс — бог війни і битв.
Огміос — бог «связиватель», тобто міфічний герой, ведучий душі з одного світу в інший.
Єзус — в перекладі означає «добрий бог», між тим вважається богом гнівним, що вимагає жертвоприношень шляхом повішення на дереві.
Тараніс — бог грому і вогню. Жертви йому приносилися спалюванням на вогнищі.
Тевтат — бог води. Також є владикою галльського племені.
Епона — богиня коней і наїзників. Зображувалася сидить верхи на коні.
Багато племен іменували богів по-своєму, тому скласти єдиний галльський пантеон на даний момент не представляється можливим. Про деякі ми не знаємо практично нічого, крім імені або образу, зображеного галльскими художниками. Приблизно триста з чотириста галльських богів згадувалися лише одного разу.
Іван Гудзенко
