Індра повелитель неба, він вважається не тільки повелителем блискавок і грому, а взагалі всіх стихій природи, йому підкоряються самі нижчі духи, він правитель східної сторони світу і керує всіма праведниками на небесах. Його будинком вважається Гора Меру, де він тішить чудовою музикою і дивним нектаром, всіх інших богів. На зображеннях, які дійшли до наших часів бог зображувався з блискавкою в правій руці, блискавка піднімала полеглих на полі бою, і вражала його ворогів.
А транспортом йому служила колісниця з золота, яку часто прирівнювали до сонця. Вважається, що бог був народжений від землі, матері, Прітхві і від неба, батька Дьяуса Пітао і своїм народженням він розділив їх назавжди. Також його вважають братом близнюком Агні. Його вважають грозою демонів, адже саме він вів богів проти асурів. Вважається що, перемігши своєю палицею змія Врітру, батька хаосу, він створив сонце, звільнив воду і створив життя. Вважаючи джерелом світла, він прийняв на себе багато обов’язків Варуни, і став богом дощу і родючості.
Однак з часом втративши своє значення, Індра став тільки вартовим східної сторони світу, це сталося в післяведичний період. Якщо порівнювати його положення з тріадою верховних богів, то його положення нижче. Після приходу ще більшого часу, він отримав ім’я господаря небесного краю, місця куди потрапляли після смерті всі полеглі в бою. Його завдання це виявлення слабостей і обману в людині.
Зараз він зображується як без емоціональний, справедливий чоловік, який сидить на білому слоні з чотирма бивнями. Бог має дві пари рук, в одній з яких він тримає блискавку, яка за повір’ям, має вселяти жах в серця ворогів і слабких людей, в іншій, він тримає лук і стріли. В інших руках у нього знаходяться сітку з гаком і раковина. Однак існує й інше зображення Індру, виглядає він як звичайна людина, тільки велетенського розміру, але все його тіло покривають очі, такого бога називають тисячоокім. Вважається, що за допомогою цих очей він бачить все погане в людині, ворогів і хороших людей, і що ні чого не вислизне від його всеосяжного погляду.
Іван Гудзенко
