Народження і його поява у світ надзвичайні. В міфі йде мова про спробу богом-ковалем подивитися на життя людей на Землі, на заваді котрого стала темрява через яку не міг розгледіти. У цій ситуації видно втручання Сварога, походження Дажбога з пазухи. Таким чином Дажбог, випромінюючи божественне світло освітив зі світом усіх людей.
Для людства дарована надія та врожайність. Слов’яни вірили, що Дажбог запрягав колісницю, і кожного дня їздив по небу, а звечора відпочивав. Самі ш його шанувальники говорили про себе як онуків Дажбога. Світло випромінюється не від самого Дажбога, а його щита, котрого тримає під час небесного кружляння.
За одними джерелами колісницю тягнули леви та вепри, іншої – вогняні коні, не випадково бога зображають з головою грізної тварини. Русичі уявляли Дажбога світловолосим чоловіком з голубими очима середнього віку. Щит допомагає богу стримувати магію, в якості зброї – спис. Дажбог мав дружину Златогорку, яку намагався врятувати, але з втратою магічного артефакту втратив.
У нього було двоє синів: Коляда та Овсєнь. В результаті втрати першого шлюбу одружився з іншою. Радів тому, коли дізнався про перехід душі Златогори в Мару. Друга жінка зрадивши йому, вирішила тікати разом з коханцем Кощієм, дворазова битва з яким закінчилася поразкою для Дажбога. Під час другої битви і невдачі під час неї був прикований до гори Латир. На порятунок поспішила богиня Жива. Так відбулося третє одруження, в якому народилося двоє синів: Кісек та Арій. Людський рід походить від Арія.
Дажбог – це той, що дарує благоустрій. Тому існує фраза «дай боже». Дажбог не є покровителем дощу як вважають інші. Оберегом бога слугує диск як уособлення сонця. Одним із символів Дажбога виступає сонячний квадрат, який може нагадувати свастику, проте це не так. Наявна також руна, котра співзвучна з Дажбогом. При гаданні руною символізується достаток та благоустрій. На думку слов’ян замовляння виганяло зло з людського життя і водночас виконувало будь-яке бажання.
Пегас
