У Фівах відбулося зародження культу Амона, з часом перетворився з містечкового бога-покровителя в одного з найбільш шанованих божеств пантеону. Традиція малює Амона в образі молодої людини, чию голову вінчає головний убір, прикрашений пір’ям, аналогічний тому, який можна бачити на зображеннях Коптоса, бога родючості. Також, як і Анубіс, Амон тримає в руках ключ Анкх і жезл з роздвоєним кінцем, спрямованим вниз. Тваринами, присвяченими Амону, були баран і гусак, що символізують пізнання і твердість розуму, іноді божество малювали з баранячою головою, щоб підкреслити його мудрість.
Як «прихований бог» Амон мав друге, фемінне, втілення, фігурувала під ім’ям богині Амаунет, яка веліла стихією повітря відала виконанням ритуалів і наставляла членів сім’ї фараона в науках. Її тваринна іпостась — змія, сама богиня часом з’являлася на малюнках з головою рептилії.
У міру того, як шанування Амону поширювалося на інші регіони і міцнів його вплив, змінювалася біографія божества. Спочатку досить мізерна, вона так і не була опрацьована в деталях. Дружиною сонячного бога вважалася покровителька матерів і немовлят, богиня неба Мут, їх син — місячне божество Хонсу. Амона вважали богом-творцем, подавцем життя. Його жриці, прислужували в храмах Амона, іменувалися не інакше як «нареченими» бога.
У пору розквіту культу Амона-Ра було зведено величезну кількість культових споруд, присвячених йому, а в руках жерців бога зосередилися багатства і вплив, дозволили їм впливати на політичну обстановку в Єгипті.
Ольга Степаненко
