27 серпня народився Іван Якович Франко. Його творчість – це  розрада, порада, та утіха на тернистому шляху життя, приклад любові до праці, до людей, до своєї країни. Це ліки від безвиході, відчаю, розмова з другом про найсокровенніше. Поет який бачив проблеми свого народу жив ними та своєю невтомною працею намагався викорінити їх. Немає такого літературного жанру в якому  б не працював Іван Якович: лірика, притчі, патріотичні вірші, поеми, переклади античних творів, зокрема, грецька “Теогонія” збір фольклору. І кожна з них довершена за своєю природою.

Зі шкільної програми всім нам відомі “Каменярі” та “Вічний революціонер”.

Драма “Украдене щастя” що не сходить з театральної сцени та серіал, що створений за даним твором.

Повість “Захар Беркут” що також екранізована. Зрештою неперевершений “Лис Микита” майстерно створена пародія на людське суспільство.  Збірка інтимної лірики «Зів’яле листя».

Іван Франко писав для всіх вікових категорій. Закоханий студент і дитина, поважний професор та молода жінка: кожен з них знайде свій улюблений жанр у творчості нашого генія. Вірші які облагороджують душу, відточують здатність бачити красу у людях та у світі. Вірші які стали народними та настільки полюбились нашими людьми, що перетворились у пісні. Далі наведу лише короткі уривки з віршів які ви всі, я впевнена, відразу ж впізнаєте. Можливо хтось навіть не знав, що це вірші Івана Яковича. Вони настільки полюбились нашими людьми що злилися з нами. Їх вподобали та переспівували представники нашої сучасної естради.

Як почуєш вночі край свойого вікна

Що щось плаче і хлипає важко

Не тривожся зовсім не збавляй собі сна

Не дивися в той бік моя пташко!

******

Чого являєшся мені

У сні

Чого звертаєш ти до мене

Чудові очі ті ясні

Сумні

Немов криниці дно студенне.

******

Ой ти дівчино з горіха зерня

Чом твоє серденько колюче терня

Чом твої устонька тиха молитва

А твоє слово гостре мов бритва.

Безсмертні слова які викарбовуються на серці у кожного хто їх читає.

 

У своїй творчості поет знайшов силу та жагу життя.

Любов і пісня – тов росою

Що покріпля на шлях життя

Я нею сильний перестою

Негоди земного буття. ( Моя пісня). Зі збірки Із літ моєї молодості.

Якби ти знав як много важить слово.

Одно сердечне теплеє слівце.

Особливої уваги заслуговує передмова до збірки “Зів’яле листя” яка допомагає зрозуміти мотиви цієї публікації та зазирнути глибше в світ поета: “Пощо? Чи варто було трудитися, щоб пустити у світ пару жмутків зів’ялого листя, вкинути в круговорот нашого сучасного життя кілька крапель, затроєних песимізмом, а радше безнадійністю, розпукою та безрадністю? У нас і без сього того добра так багато! Та хто його знає, — думалось мені, — може, се горе таке, як віспа, що лічиться вщіплюванням віспи? Може, образ мук і горя хорої душі вздоровить деяку хору душу в нашій суспільності? Мені пригадався Гетевий Вертер, і пригадалися ті слова, які Гете написав у екземплярі сеї своєї книги, посилаючи її одному свойому знайомому. З тими словами і я подаю отсі вірші нашому молодому поколінню: “Будь мужньою людиною і не йди моїм слідом”.

Вважаю, що бажання Івана Яковича збулося і збувається кожної секунди зі ще одним зціленим серцем, душею, з іскрою надії, яка приходить від його щирих слів. Читаючи поезію Франка не відчуваєш себе самотнім, одиноким в своїх переживаннях. Хотілося б сказати: “Спіть спокійно, Іване Яковичу”, але такий геній не спить. Він  живе у наших серцях і продовжує вболівати за кожного з нас.  Його сила це сила кожного із нас. Маючи такого титана мудрості як Іван Якович Франко маємо порадника та провідника у світі. Хотілося б, щоб всі мрії та бажання, вимріяні у його творчості втілились у кожному з нас, в його милій Україні.

  Богач Наталія.

Поделитесь эмоциями

Супер статья
5
Я доволен
1
Любовь
0
Так себе
0
Глупо
0

Интересно почитать:

Написать комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *