Назва «Біблос» походить від грецької мови та пов’язана з торгівлею папірусом, який експортувався з Єгипту до Егейського моря через це місто. Саме від слова «біблос» пізніше виникло слово «Біблія«, що підкреслює важливість Біблоса в історії письма і культури.
Походження та розвиток Біблоса
Археологічні розкопки свідчать, що Біблос був заселений вже в період неоліту (приблизно 8000–4000 роки до н.е.), і до 4 тисячоліття до н.е. тут сформувалося велике поселення. У ранні часи своєї історії, Біблос став ключовим гаванню для експорту цінної ліванської деревини, зокрема кедра, до Єгипту. Цей ресурс використовувався для будівництва єгипетських кораблів, храмів та інших важливих споруд.
Тісні торговельні та політичні зв’язки з Єгиптом зберігалися протягом багатьох століть. Давньоєгипетські написи та монументи, знайдені на території Біблоса, свідчать про постійну присутність єгипетської культури і впливів.
Фінікійська цивілізація та винахід алфавіту
З часом Біблос став одним із найважливіших міст Фінікії, потужної морської цивілізації, що панувала на узбережжі Леванту. Фінікійці відомі своєю комерційною активністю та ремісництвом, а також тим, що винайшли один із найстаріших алфавітів. Саме у Біблосі було знайдено більшість ранніх фінікійських написів, що підтверджує його роль як центру розвитку писемності. Фінікійський алфавіт, на відміну від складних єгипетських ієрогліфів чи клинопису, був простою системою символів, що легко адаптувалася для багатьох мов. Він став основою для грецького, латинського і багатьох інших сучасних алфавітів.
Занепад і боротьба за домінування
Незважаючи на свою значну культурну роль, Біблос почав втрачати політичний вплив у Фінікії в часи зростання могутності Сідону та Тиру. Тір став головним центром фінікійської торгівлі, і хоч Біблос продовжував процвітати в економічному плані, його політичне значення зменшувалося. Однак, навіть у цей період, місто залишалося важливим торговим і культурним осередком, особливо під час римського панування.
У період римської імперії Біблос пережив відновлення та процвітання, оскільки римляни оцінили його історичну значущість та зручне розташування. Римляни побудували в місті велику кількість громадських будівель, таких як театри та колонади, деякі з яких збереглися донині.
Біблос під час хрестових походів
У 1103 році, під час Першого хрестового походу, Біблос був захоплений хрестоносцями, які перейменували його на Гібелет. Місто стало важливим форпостом для хрестоносців у регіоні. Вони побудували замок, використовуючи матеріали з попередніх античних споруд. Однак у 1189 році місто було відвойоване султаном Саладіном, що поклало край окупації хрестоносців.
Археологічні дослідження та відродження Біблоса
Наприкінці XIX століття французький історик Ернест Ренан заново відкрив руїни Біблоса для наукового світу. Його роботи стали початком масштабних археологічних досліджень, які тривали кілька десятиліть. У 1920-х роках французький археолог Моріс Дюнан розпочав систематичні розкопки міста, які тривали до середини 1970-х років. Завдяки їхнім зусиллям було розкрито численні архітектурні пам’ятки Біблоса, включаючи фінікійські храми, некрополь, римські колонади, хрестоносні укріплення та неолітичні поселення.
У 1984 році Біблос було внесено до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, що засвідчило його значення як одного з найбільших археологічних місць у світі.
Іван Гудзенко
